Шановні присутні!

Дорогий японський народе!

Усі у світі, хто цінує мир!

Я прибув сюди з країни, від якої війна могла б залишити тільки тінь на камінні історії. Але наші героїчні люди повертають історію так, щоб ми змусили саму війну стати такою тінню.

Я вірю, що війні не місце у світі. Людство пройшло дуже довгий шлях і втратило багато життів у кривавих протистояннях. Смерть падала з неба, смерть приходила з моря. Радіація несла смерть. Люди несли смерть одне одному. Хтось каже, що історію людства неможливо уявити без війни. Ми кажемо, що історія людства якраз і має бути без війни.

Україна в епіцентрі війни на знищення. На нашу землю прийшли загарбники, які хочуть не просто підкорити нас, українців, українок. Росія бреше світу, ніби немає ніяких українців.

Якби ми були не такими сміливими, російський геноцид проти нас міг би вдатися. Тінь була б від України. Від цілого народу! Лише тінь.

Але українці – безмежно сміливі. Безмежно волелюбні. І ми будемо жити! І будемо жити вільно.

Хоч ворог застосовує неядерну зброю, руїни наших міст, які спалені вщент російськими бомбами й артилерією, схожі на те, що я тут щойно бачив – для мене честь бути в цьому музеї миру. Дуже дякую за те, що дали таку можливість. Те, що бачив ваш народ у своїй історії: замість звичайного життя тисяч і тисяч родин залишається тільки попіл. Замість міст – випалена пустка. Замість будинків – хіба що уламки.         

Зараз Хіросіма – відбудоване місто. І ми мріємо відбудувати всі наші міста, які зараз у руїнах, і кожне село, у якому не залишилося жодного цілого дому після російських ударів.

Ми мріємо повернути наші території. Так само, як повернули наші північні території, які були окуповані Росією, ми маємо повернути і східні, і південні території України. Ми мріємо повернути наших людей, які зараз у російському полоні. Це військовополонені, цивільні, депортовані дорослі та вкрадені діти. Ми мріємо перемогти! Мріємо про мир після нашої перемоги.

Але, щоб це сталося, має програти не лише цей агресор – має програти амбіція війни як така. І це те, що важливо для всіх у світі. Тут, у Хіросімі, я для того, щоб саме звідси світ почув український заклик до об’єднання.

Росія розтоптала все, що є цивілізованого. Вона вже понад рік продовжує окупацію нашої найбільшої – найбільшої у Європі! – атомної електростанції. Росія одна така держава-терорист у світі, яка стріляла з танків по будівлі атомної станції. Ніхто інший не робив атомну станцію полігоном для зберігання зброї й снарядів. Росія прикривається атомною станцією, щоб обстрілювати наші міста з реактивної артилерії. Якщо хтось у світі ще здатен ігнорувати інші воєнні злочини Росії, такий її злочин проти людства точно мусить спонукати до дій кожного.

Це кажемо ми, Україна, якій довелося пережили радіаційну катастрофу – Чорнобильську – 1986 року. Досі частина нашої землі є закритою зоною – зоною відчуження. Уявіть: саме через цю зону російські війська вели свій наступ. Вони рили окопи просто в тих лісах, де ще за радянських часів закопували забруднені радіацією матеріали.

Якщо залишити без наслідків такий рівень зла й дурості, який є у діях Росії, світ неминуче стане руїною. Це лише питання часу, коли інші злочинці на державних посадах захочуть аналогічних воєн.

Якщо дозволити Росії залишити собі хоч клаптик окупованої нею території, міжнародне право більше ніколи не діятиме.

Україна запропонувала формулу миру. Чесну й реалістичну. Її перший пункт – радіаційна та ядерна безпека. Росія має відмовитися від радіаційного та ядерного шантажу світу, повинна передати атомну станцію, яку нині окупує, під повний контроль України та МАГАТЕ.

Загалом у нашій формулі миру десять пунктів, і сенс кожного з них підтверджено резолюціями ООН. Там усе, що подіє, щоб закінчити війну Росії проти нашої країни.

Але сила української формули миру в тому, що, зупинивши російські загарбницькі амбіції та відновивши порушену Росією безпеку, ми дамо світу один додатковий результат: ми паралізуємо інших потенційних агресорів. Коли кожен, хто хоче війни, побачить, наскільки світ об’єднаний та рішучий, коли хоче миру, не буде сенсу навіть і починати війну.

Досі у світу не було такої формули, яка могла б зупиняти агресорів. Україна пропонує її. Україна пропонує світу порятунок від війни. Для цього треба об’єднатись і зробити Росію останнім агресором. Щоб після поразки цього її вторгнення в Україну панував лише мир.

Ми, люди, маємо різні культури, різні погляди, різні національні прапори. Але ми однаково хочемо безпеки для себе, своїх дітей та онуків. І наші життя однаково згорають на попіл, якщо, не дай боже, приходить війна.

Кожен у світі має робити все, що можливо, щоб від воєн залишилися тільки тіні на камінні історії та щоб це можна було побачити лише в музеях.

Кожен у світі має поважати інші нації.

Кожен у світі має визнавати державні кордони.

Кожен у світі має захищати справедливість.

Кожен у світі має дбати про життя.

Кожен у світі має сприймати мир за свій обов’язок.

Я дякую тобі, Хіросімо, за кожен синьо-жовтий прапор на вулицях цими днями. Коли є український прапор – це свідчення, що є віра у свободу, є віра у життя, є віра в наших людей. Дякую!

Дякую вам, Японіє, пане Премʼєр-міністре Фуміо Кішіда, дуже дякую тобі, весь японський народе, за всебічну підтримку!

Вічна пам’ять усім жертвам воєн!

Хай буде мир!

Слава Україні!