6 січня 1938 року у с.Рахнівка Вінницької області народився визначний український поет, громадський діяч, критик, публіцист, автор самвидаву, член Української Гельсінкської групи, борець за незалежність України - Василь Стус. Він був одним з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

12 січня 1972 року Василя Стуса було заарештовано і звинувачено у проведенні антирадянської агітації й пропаганди. Йому інкримінували 14 віршів та 10 правозахисних літературознавчих статей.

14 травня 1980 року його знову заарештували. Від адвоката він відмовився, однак на суді його захисником був Віктор Медведчук. Київський обласний суд визнав Василя Стуса особливо небезпечним рецидивістом та засудив за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 років таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання.
28 серпня 1985 року у колонії за вигаданим приводом Василь Стус черговий раз був кинутий до карцеру, де оголосив голодівку протесту "до кінця", помер вночі з 3 на 4 вересня 1985 року.

В бібліотечних установах Рівненського району підготовлені книжкові виставки присвячені цій визначній постатті української культури.

Зокрема, в Олександрійській центральній публічно-шкільній бібліотеці підготовлено виставку - персоналію присвячену Василю Стусу "Як добре, що смерті не боюся я...".