29 лютого 2024 року у Рівненському районі останньою земною дорогою провели та попрощалися із трьома полеглими за Україну воїнами Олександром Корицьким та Олександром Шнайдером з Березнівської громади й Павлом Горпенюком із Здовбицької громади.

29 лютого у селі Зірне Березнівської громади проводжали до місця вічного спочинку молодого воїна Олександра Корицького.

Олександр народився 26 червня 1996 року і проживав в селі Зірне.

До Збройних Сил України був мобілізований в березні 2023 року.

У мирному житті Олександр був тихим, спокійним, врівноваженим, ввічливим хлопцем. Доброзичливий у спілкуванні, завжди готовий прийти на допомогу. Працьовитий, був опорою для батьків, допомагав по господарству. Цікавився комп’ютерами та полюбляв риболовлю. В юності товаришував з нині полеглим воїном Олександром Стахнюком. Після закінчення школи працював на роботах, пов’язаних з будівництвом.

26 лютого 2024 року молодший сержант , командир бойової машини - командир відділення механізованої роти Олександр Корицький загинув у Донецькій області.

В Героя залишилися батьки та брат.

Сьогодні Березнівщина також попрощалися з померлим військовим Олександром Шнайдером.

Олександра помер 27 лютого 2024 року на військовій службі.

Захисник народився 22 травня 1968 року і проживав у місті Березне. Навчався у місцевій школі № 1, потім у Березнівській однорічній лісній школі, яку закінчив 01 липня 1988 року з присвоєнням кваліфікації майстер лісового господарства. Також проходив строкову військову службу.

Понад 20 років Олександр пропрацював у податковій службі у містах Березне та Костопіль.

З березня 2018 року по березень 2021 року служив у лавах ЗСУ по контракту, брав участь в АТО/ОСС.

У березні 2022 року головний сержант Олександр Шнайдер був призваний на військову службу по мобілізації. Служив бухгалтером-економічної служби військової частини.

Олександр був справжнім сім'янином і другом для всіх.

У Захисника залишилася дружина, сини Дмитро та Максим, донька Анастасія, двоє внуків.

Здовбицька громада провела сьогодні до місця вічного спочинку мужнього та безстрашного військовослужбовця Збройних Сил України Павла Горпенюка.

Народився Павло 29 серпня 1984 року. Навчався у Здолбунівській загальноосвітній школі № 1, потім у Здолбунівському залізничному училищі, де здобув професію зварювальника. Після закінчення училища був призваний на строкову службу. Працював на різних підприємствах в Україні та за кордоном.

Щирий, добрий та чуйний, доброзичливий та вірний, свідомий, відповідальний та цілеспрямований - саме таким запам’ятали Захисника рідні, друзі, колеги, побратими ,односельчани.

Для своїх земляків Павло Горпенюк став прикладом сміливості і відваги, адже з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року мужньо і свідомо, за власним покликом серця пішов захищати свою рідну землю.

В Здолбунівському військоматі йому відмовили, тож Павло їде у місто Рівне, де його зараховують до Рівненської 104-ї бригади ТРО. Воїн захищав Україну у найгарячіших точках фронту, брав участь у найзапекліших боях.

З липня 2023 року Павло Горпенюк у складі 3 – ї штурмової бригади, боронив Україну в Авдіївці Донецької області.

Загинув мужній воїн 26 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Красногорівка на Донеччині.

Вічна пам'ять та шана загиблим військовослужбовцям!

Глибокі та щирі співчуття рідним!

Співчуття громадам, які втратили справжніх патріотів та вірних захисників.