20, 21 травня в Рівненському районі назавжди прощалися із Героями-Захисниками України

20 травня в День жалоби в Костопільській громаді рідні, друзі, військові, представники органів влади, жителі віддали останню належну шану Захиснику та попрощалися з Віталієм Сьомаком.

Віталій народився у Костополі. Навчався в Сарненському вищому професійному училищі
№ 22. Працював у ТОВ «Українські Лісопильні».

Найдобріший, найсвітліший і разом із тим – найнаполегливіший, який вражав своєю мужністю, добротою та вірою.

2 березня 2022 року Віталія мобілізували на військову службу.

Старший сержант Віталій Сьомак був інструктором навчального взводу військової частини. За відданість службі, сміливість, наполегливість, патріотизм Віталій Сьомак нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест».

16 травня 2023 року на полігоні «Широкий лан» у 50-річного Віталія Сьомака зупинилося серце.

Героя поховали на «Новому» кладовищі поруч із іншими Воїнами Небесного Легіону.

У Захисника залишилися дружина та дитина.

         20 травня жителі Гощанської громади та міста Рівне провели в останній шлях Воїна Збройних Сил України Ярослава Муляра, який віддав своє життя за Україну.

Ярослав народився 12 травня 2000 року в селі Люцинів. Навчався в Садівський загальноосвітній школі. З дитинства проявляв настирливий характер, схильність до різних робіт. Зростав комунікабельним, допитливим учнем. Після закінчення школи працював у столиці, але згодом повернувся в місто Рівне, де живе його мама.

Будучи патріотом і знаючи, що повинен захищати родину, рідну землю, Україну, Ярослав наприкінці січня 2023 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у батальйоні «Айдар».

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, 15 травня 2023 року солдат Ярослав Муляр загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району, що на Донеччині.

Воїну було лише 23.

Хоробрий, мужній, працьовитий – таким знали Ярослава та пам’ятатимуть вічно.

Із військовими почестями до місця земного спочинку провели Воїна-Захисника. В знак особливої шани прозвучали Державний Гімн України та військовий салют.

Мужнього Героя поховали на території кладовища м.Рівне.

У загиблого залишилися мама, брати.

       20 травня Гощанська громада останньою життєвою дорогою провела Захисника України, мужнього та нескореного Героя Ярослава Білоуса.

Ярослав народився 21 жовтня 1997 року в селі Садове.

Життя випробовувало Ярослава з самого дитинства. У ранньому віці втратив найріднішу людину в своєму житті, померла мама Оксана. Проживав у родині разом із батьком та сестрою. Навчався в місцевій школі. Працював у сфері будівництва.

У березні 2021 року пов’язав своє життя з військовою службою, підписав контракт зі Збройними Силами України.

Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді головним сержантом аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

Під час виконання бойового завдання Ярослав отримав важке поранення поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. Важка травма виявилася несумісною із життям і 18 травня військовий помер у лікарні Дніпра.

Світлий, добрий, чесний, працьовитий. Вірний своєму слову, обіцянці Ярослав завжди виконував задумане. Саме таким у пам’яті рідних, близьких залишиться Герой навічно.

Із військовими почестями до місця земного спочинку провели Воїна-Захисника родина, друзі, бойові побратими та жителі Гощанщини.

Поховали мужнього Героя на кладовищі в рідному селі Садове.

У загиблого Воїна залишилися батько та сестра.

        20 травня Рівненська громада попрощалася із земляком-Героєм Василем Васеруком.

Василь народився у Рівному. Навчався в 9-й школі, а після завершення деякий час шукав себе – намагався зрозуміти, чим хоче займатися в житті. Певний час разом із братом Василь працював у Польщі, опанував кілька спеціальностей, найкраще йому вдавалося зварювання, став насправді класним спеціалістом. У 2020 році брати повернулися в Рівне, де живе мама, придбали житло, почали налагоджувати життя.

Спокійний, врівноважений, чесний, любив займатися спортом.

Він не служив в армії, але коли розпочалася повномасштабна війна, говорив твердо: «Якщо треба буде, я піду. Ховатися не буду».

Наприкінці грудня 2022 року, коли до Нового року залишався тиждень, Василь все вирішив і пішов на службу в Збройні Сили України захищати свою державу.

7 травня 2023 року 31-річний солдат, снайпер другої категорії Василь Васерук загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мар’янка на Донеччині.

Поховали Героя у Рівному на території кладовища «Нове».

       20 травня Острозька громада належно та гідно, в скорботі попрощалася із Захисником України Юрієм Гілянчуком із села Мощаниця.

Юрій народився у 1985 році, закінчив Мощаницьку школу, Острозьке ВПУ.

Після проходження строкової служби працював у будівельних бригадах.

У 2014 році був учасником АТО.

Із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов служити в Збройні Сили України.

15 травня 2023 року життя Воїна обірвалося під час стрілецького обстрілу в районі Авдіївки Донецької області.

Поховали Героя Юрія Гілянчука на території Мощаницької Свято-Троїцької церкви біля поховань воїнів УПА.

       21 травня в скорботі Острозька та Бугринська громади назавжди попрощалися із Захисником Юрієм Мосійчуком.

Юрій народився і виріс у селі Вільгір, навчався в місцевій школі, згодом – здобув професію електрогазозварювальника.

У рідному селі він одружився, через певний час молода сім’я переїхала в село Оженин на Острожчині. Родина жила звичним життям, працювали, виховували трьох красунь-донечок.

Із початком повномасштабного вторгнення ворога Юрій добровольцем вирушив на фронт та став на захист нашої держави, служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Понад рік військовий мужньо виконував бойові завдання у найгарячіших точках Донеччини – у Вугледарі, Авдіївці, Бахмуті.

На початку квітня Герой отримав важкі поранення. Лікарі не змогли його врятувати, 18 травня у медичному закладі міста Львів Юрій Мосійчук помер.

Поховали 43-річного Юрія Мосійчука в селі Колесники Бугринської громади.

У Героя залишилися мама, сестра, дружина, три доньки.

       Співчуваємо рідним, близьким людям, друзям, військовим побратимам, щиро розділяємо з вами горе від непоправної втрати.

Вічна світла пам’ять, слава, вічна шана і честь військовослужбовцям Збройних Сил України Віталію Сьомаку, Ярославу Муляру, Ярославу Білоусу, Василю Васеруку, Юрію Гілянчуку, Юрію Мосійчуку!

    Пам’ять про мужніх Захисників, які віддали життя за Україну, житиме у віках!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Костопільської, Рівненської, Острозької міських рад, Гощанської селищної ради)