1 серпня майдан Незалежності Рівного знову зібрав керівників місцевих органів влади, громадськість, щоб вшанувати своїх захисників-земляків і назавжди попрощатися з Едуардом Поліщуком і Сергієм Сілюком.
Едуард Поліщук народився в м.Рівне, навчався в 22-й і 20-й місцевих школах, після 9 класу вступив у Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж.
Захоплення електронікою, комп’ютерними технологіями переросло в плани продовжити навчання й здобути вищу освіту за спеціальністю «Кібернетика», проте цим планам перешкодила війна.
Едуард одним із перших добровольцем пішов у військкомат, на службу його викликали 6 травня.
27 липня 33-річний старший солдат Едуард Поліщук загинув, захищаючи від ворога Харків.
У споминах рідних людей, друзів Едуард залишиться добродушним, м’яким чоловіком, який любив подорожувати, бував у багатьох містах України, за кордоном та найбільше в житті Едуард любив свого сина – семирічного Женю.
Сергій Сілюк народився в Бресті, де служив його батько – професійний військовий Михайло, в 1990 році сім’я переїхала в м.Рівне, вже тут – спочатку в 20-й, потому в 19-й школі Сергій завершував шкільне навчання, далі навчався в Рівненському інституті слов’янознавства КСУ за спеціальністю «товарознавець та експерт у митній справі».
Строкову службу проходив у прикордонних військах, потім працював у ДСНС, чотири роки тому пішов на контрактну службу в Збройні Сили України, двічі був у зоні АТО/ООС у 2019 та 2021 роках.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну військовослужбовець продовжував служити, сподіваючись повернутися до родини, коханої дружини та донечки.
Життя 36-річного солдата Сергія Сілюка обірвалося 29 липня в Запоріжжі, від отриманих поранень він помер у госпіталі Дніпра.
Рідним та близьким людям Сергій запам’ятається позитивним, щирим, добрим, веселим, товариським.
Похоронили Едуарда Поліщука та Сергія Сілюка на кладовищі «Нове».
Сьогодні дуже багато людей щиро співчувають рідним і близьким наших Героїв, нам усім невимовно боляче від втрати наших військових.
Дякуємо батькам за мужніх синів.
Мабуть, так долею визначено, що справжні патріоти – Едуард, Сергій дійшли до вершини свого служіння Вітчизні, сповна виконали обов’язки справжніх чоловіків і мужніх військовослужбовців, віддали життя, щоб захистити свою малу й велику Батьківщину, щоб у їхніх дітей, у всіх дітей України та в кожного з нас мирне майбутнє життя прийшло якнайшвидше.
Ми будемо пам’ятати подвиг кожного військового в ім’я України.
Ми повинні зробити все, щоб Україна, за яку поклали життя наші хлопці, була такою, про яку вони мріяли.
Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль