06 липня 2024 року у Рівненському районі прощалися із трьома воїнами, які мужньо та героїчно боролися й загинули за волю України – Олександром Максимюком з Острога, Володимиром Россінським і Василем Пацелюком з Рівного.

Олександр Максимюк народився 31 липня 2003 року в м. Рівне у сім’ї священника. Батько – протоієрей Олександр Максимюк - благочинний Острозького благочиння Рівненської єпархії.

Олександр навчався в Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів – гімназія», потім ДПТНЗ «Острозьке вище професійне училище», де здобув професію «Кухар. Кондитер». Проте, Олександр з дитинства мріяв бути військовим. Після навчання в училищі, влітку 2023 року, пішов на війну добровольцем. Проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій.

Загинув Воїн 03 липня 2024 року під час виконання бойового завдання у Луганській області.

Героєві назавжди залишиться 20 років.

Батько втратив люблячого сина, сестра і брат – порадника, надійного друга, бабусі – турботливого онука.

Заупокійна служба за молодим Героєм відбулася в Свято-Богоявленському кафедральному соборі , а поховали Олександра на Алеї Героїв «Нового» кладовища.

Цього ж дня рівняни проводжали двох Героїв, що віддали за нас життя.

Володимир Россінський народився 26 липня 1982 року в Рівному в сім’ї викладачів. Наймолодший з трьох братів, Володимир продовжив справу батьків. З відзнакою закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю «Водні ресурси», вступив до аспірантури. У 2013 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Технологія водоочищення». Працював на різних посадах у рідному виші у Рівному, а в 2015 році був направлений у докторантуру в КПІ. Був автором 80 наукових праць, 11 наукових розробок – патентів.

28 травня 2024 року 41-річний старший лейтенант Володимир Россінський, відданий військовій присязі на вірність народові України, загинув у бою на Донецькому напрямку.

Василь Пацелюк народився 9 травня 1977 року в Рівному. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю «Інженер-гідротехнік», також військову кафедру, отримавши лейтенантське звання. Василь присвятив себе роботі у галузі будівництва, разом із дружиною ростили трьох діток – 11-річного сина та донечок 13 та 3,5 років.

Як випускника військової кафедри, Василя після мобілізації направили на навчання у військову академію. Потім була служба на Миколаївщині та Херсонщині.

На короткий лікарняний, після отриманих осколкових поранень, Василь приїхав додому. Побратими, з якими став дуже близький, чекали його повернення, часто телефонували. Дуже добрий, відповідальний, неконфліктний Василь боляче сприймав новини про загибель побратимів.

На жаль, отримані травми дали про себе знати – 3 липня 2024 року 47-річний старший лейтенант Василь Пацелюк помер.

Поховали Героїв на кладовищі «Нове» міста Рівне.

Глибоко сумуємо та розділяємо горе з родинами загиблих Героїв!

Вічна пам'ять та шана загиблим військовослужбовцям! Глибокі та щирі співчуття рідним! Співчуття громадам, які втратили справжніх патріотів та вірних Захисників.