Знову сумна звістка сколихнула Рівненський район. 

Рівненська громада провела в останню дорогу мужнього Захисника - Героїв,  який віддав життя за мирне небо. 

Кожна втрата - це велика біль, яку не передати словами та не виплакати слізьми. Сьогодні у Рівненській громаді провели в останню путь Героя Олександра Пінчука, який віддав своє життя заради нашого мирного неба.

 Олександр Пінчук народився 28 вересня 1980 року у селі Мельниця на Сарненщині.

 "Саша був у машині - командир гармати. Він переконував, що це значно безпечніше, адже це броня, захист. Казав, що страшне тільки пряме попадання. І, на жаль, саме так і сталося... Він був таким енергійним, активним, ми б ніколи не могли подумати, що Саша загине," – розповідає дружина Наталія.

 42-річний сержант Олександр Пінчук загинув 31 серпня 2023 року на Запоріжжі. Рідні чекали підтвердження експертизи ДНК понад три місяці, аби достойно поховати захисника.

Також, останню шану  сьогодні віддали у Здолбунівській громаді - Окренцю Олексію Миколайовичу, бійцеві Збройних Сил України, який поклав життя, захищаючи суверенітет та незалежність України.

Він народився у Рівному. Згодом у сім’ї з’явився молодший син, родина переїхала до Здолбунова. Олексій навчався у міській ЗОШ №3. Був добрим та веселим, захоплювався футболом. Після одинадцятирічки вступив до Рівненського національного університету водного господарства та природокористування, здобув професію інженера. Завершивши навчання, працював на «Волинь-Цемент» філії «Дікергофф Цемент Україна». Одружився з коханою Яною, у сім’ї народився маленький Володя.  Повістку Олексій отримав у червні 2023-го.  «Треба – то треба», - сказав близьким. І пішов воювати. Після навчання на Хмельниччині у складі Волинської окремої бригади ТрО Олексій, як солдат-стрілець, виїхав під Бахмут. Там разом з побратимами утримував наші позиції до кінця жовтня.

31 жовтня Олексій отримав важке мінно-осколкове поранення. Лікарі боролися  за його життя до останнього. Та 6 грудня 2023 року його серце перестало битися…

Олексій мужньо виконав свій військовий обов’язок. У нього залишилися маленький син, дружина, батьки. Йому було 35 років… 

У Деражненській  громаді провели в останню дорогу до місця вічного спочинку Героя, Захисника України - Стецюка Тараса Володимировича з села Постійне.

Герой зазнав тяжких поранень в результаті ворожого артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Тарас боровся за життя, однак 1 грудня 2023 року його серце зупинилося… Вірний син свого народу, справжній патріот своєї країни, який віддав за неї найдорожче – власне життя…

Справжній патріот, вірний захисник України. Таким він назавжди залишиться у пам’яті жителів громади, а його ім’я навіки буде взірцем мужності та патріотизму.

Попрощатися з Героєм, розділити біль непоправної втрати з рідними та провести його в останню дорогу прийшли друзі, сусіди та всі, хто знав Стецюка Тараса.

Вічна пам'ять та слава Героям. Глибокі співчуття рідним, близьким і побратимам. Герої навчили нас тому, що варто боротися за свої переконання і захищати те, що нам цінне. Їхній внесок і жертовність ніколи не будуть забуті, а лише зміцнюватимуть в нас волю до Перемоги.

Голова Рівненської районної державної адміністрації - начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль.