Рівненський район знову перебуває у жалобі, прощаючись із своїм Захисниками - Героями, які віддали своє життя заради миру і свободи

Сьогодні Рівненська громада провела в останню земну дорогу двох воїнів — В’ячеслава Вітушкіна та Віктора Кравчука.

В’ячеслав Вітушкін народився 3 червня 2003 року у Рівному. Навчався у школі №11, а за тим у професійно-технічному училищі №1 здобув фах штукатура-муляра.

“Після закінчення навчання син дочекався 18-річчя і відразу підписав контракт зі Збройними Силами України. А за кілька місяців у 2021 році — поїхав у зону проведення Операції Об’єднаних сил. Відтоді практично весь час він служив на Харківському напрямку, на самісінькій передовій. Служити в армії — це було його бажання, він був переконаний, що повинен нас захищати,” - розповідає мама Героя Олена.

Про те, що довелося бачити під час служби, В’ячеслав говорив мало. Мамі багато не розповідав.

“Лише офіційно у нього було чотири важкі контузії, а скільки їх було насправді — ніхто не знає... Був поранений у гомілку. Він завжди був у небезпеці, навіть одного разу документи згоріли, то робили нові, коли приїхав,” - продовжує Олена.

Веселий, добрий В’ячеслав — єдиний син у мами, він завжди старався робити більше для інших, намагався всім допомогти.

На жаль, 13 лютого 2024 року 20-річний старший солдат В’ячеслав Вітушкін помер, коли на кілька днів приїхав додому.

Віктор Кравчук народився 7 травня 1976 року у селі Кутянка Острозького району. Закінчив місцеву школу, а за тим — Рівненський державний технічний університет за спеціальністю гідромеліорація. В останні роки працював у Луцьку на деревообробному підприємстві “Пода-Волинь”.

“Він міг не йти, адже мали дитину-інваліда першої групи. Дитина лежача, навіть сидіти самостійно не могла, тому Віктор не підлягав мобілізації. Але в квітні 2022 року він вирішив, що має йти служити. Тож пішов добровольцем. Говорив, що повинен нас захистити, що не буде ховатися... “Хто, як не я?” — це були його слова,” - розповідає дружина Тетяна.

На жаль, пів року тому дитина, про здоров’я якої так дбали батьки, померла. У Віктора та Тетяни залишилась молодша 5-річна донька. 

Добрий, щирий чоловік, який завжди відстоював правду — таким Віктор буде для своїх рідних. 

“Він нічого не говорив про службу, лише завжди мене заспокоював, що все буде добре. І продовжував воювати. А потім у частині йому стало недобре, попросив завезти його у лікарню, але...” - продовжує дружина.

47-річний капітан Віктор Кравчук помер 10 лютого 2024 року на Миколаївському напрямку.

Прощання із Героями відбулося на майдані Незалежності у Рівному. Поховали  Героїв на кладовищі “Нове”.

Щирі співчуття рідним та близьким загиблих військовослужбовців,  які втратили найдорожчих людей.

Співчуття  Рівненській громаді, які втратили справжніх патріотів та вірних Захисників.

В.о голови Рівненської районної державної адміністрації - начальника Рівненської районної військової адміністрації Володимир Леонов.