Сьогодні в Острозькій громаді  скорботний день. Жорстока війна забрала життя Героя-захисника, воїна з села Грем’яче Макарука  Олександра Олександровча.

Не висихають сльози батьків, дружин, дітей. Війна один за одним забирає їхніх синів, чоловіків, татусів. Звістки чорними воронами летять у громаду. І темніє день, розривається серце від болю. 

Олександр був добрим, щирим, життєрадісним. Гарним сином, добрим чоловіком та батьком. Мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою родину і рідну землю. Навчався у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського та здобув професію інженера-радіотехніка. Одружений, виховував двох діточок сина (зараз навчається в тому ж вищому навчальному закладі, що і його славний батько) та донечку школярку. Своєю відданою працею і доброзичливою особистістю, мав завжди прихильність і повагу від рідних та свого оточення. Життя мало щасливо продовжуватися і дарувати ще безліч радості та можливостей, якби не війна, яке обірвалося 7 липня під час ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Лук’янівське Запорізької області. Військовому було 49 років.

Занадто високу ціну платимо за право бути вільними українцями в своїй Україні. Кожен визволений метр землі – просочений кров’ю найкращих Українців!

Прощання з загиблим воїном  проходило в його рідному селі Грем’яче, де зібралися його рідні, близькі та друзі, бойові побратими загиблого, а також жителі громади. Поховали Героя-земляка  на селищному кладовищі, де відбулось заупокійне богослужіння та прощання з загиблим воїном.

Вічна пам'ять та слава Герою. Глибокі співчуття рідним, близьким і побратимам. Звитяга і подвиг Українських Захисників залишаться навіки у пам’яті народу! Глибока шана батькам, які виховали сина патріотам, безстрашним та мужнім лицарем! 

Начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль.