9 вересня жителі Костопільської громади віддали останню шану, назавжди попрощалися з Героєм Юрієм Переходьком.

У довоєнному житті Юрій умів та любив лагодити автомобілі, допомагав у такій справі друзям, знайомим. Його всі знали добрим, щедрим, вірним, щирим, порядним, доброзичливим. Душа компанії. Він завжди був готовий допомогти людям, не відмовляв. Захисник був прикладом та опорою для всієї своєї родини, разом із дружиною виховували сина Дмитра.

Понад чотири місяці військовий перебував у статусі безвісти зниклого. Весь цей час цей час рідні та друзі робили все можливе, аби дізнатися, що сталося з Юрієм. На жаль, його загибель підтвердили за допомогою експертизи ДНК на початку серпня цього року.

Старший розвідник військової частини Юрій Переходько віддав своє життя, захищаючи країну. Він загинув 11 травня 2023 року під час ведення наступальних дій та бойового зіткнення з силами противника, під час мінометного обстрілу позицій у районі населеного пункту Майорськ на Донеччині.

Поховали Юрія Переходька на «Новому» кладовищі міста Костопіль поруч із іншими Воїнами Небесного Легіону.

9 вересня Корецька громада назавжди попрощалася зі своїм наймолодшим загиблим Захисником Богданом Тарасюком із с.Бриків.

Богдан народився 2 лютого 2004 року. Навчався у Богданівській школі, згодом – у ВПУ № 24 міста Корець. Із початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, в лютому 2022 року, вступив до лав Збройних Сил України, щоб боронити свою Батьківщину. Не зміг спостерігати осторонь, як загарбники безжально нищать наші міста й села, вбивають мирних жителів.

3 вересня, будучи вірним військовій присязі, внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Роботине Запорізької області молодий, сповнений сил боєць загинув, поклавши своє життя на полі бою за рідну землю.

Богдан був відважним, цілеспрямованим, мужнім, сильним, сміливим, із прекрасним почуттям гумору. Мав наречену, з якою плекав надію створити власну сім’ю, та доля обрала інший шлях. Поховали Богдана Тарасюка з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.Герою навіки залишилося 19 років.

10 вересня Рівненська громада попрощалася, провела останньою життєвою дорогою свого Захисника Леоніда Білого.

Леонід народився 2 травня 1971 року у Рівному. Тут навчався в школі, в автотранспортному технікумі. За фахом був механіком та зварювальником, умів лагодити все, до чого бралися його вправні руки. Останні місця роботи Захисника – підприємства «Агроресурс», ДБК. Тут він загалом пропрацював крайні 15 років.

Після повномасштабного вторгнення ворога в Україну Леонід не ховався, готовий був стати на захист Батьківщини. Тож, коли йому прийшла повістка, сміливо пішов захищати родину, близьких та країну. У зоні бойових дій солдат був із 11 січня 2023 року.

Загинув Леонід Білий 2 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Добрий, щирий, той, хто завжди прийде на допомогу – саме таким у серцях усіх, хто його знав, залишиться Леонід Білий. Він навічно залишиться чесною людиною, яка жила за законами людським та Божим. За свою країну Герой віддав найцінніше – власне життя. Поховали Захисника-Героя на території кладовища «Нове».

10 вересня в місті Березне попрощалися із Захисником України, старшим механіком-водієм механізованого батальйону Валерієм Друзем.

Валерій народився в 1980 році в місті Березне. У 1998 році закінчив Березнівську загальносвітню школу № 1, у 2002 році – Березнівський лісовий коледж, у 2003 році –Національний аграрний університет за спеціальністю «Лісове господарство». У Березнівській міській територіальній громаді він був відомим підприємцем.

Військову службу у Збройних Силах України Валерій проходив із перших днів повномасштабної війни – з 26 лютого 2022 року.

Помер Захисник 5 вересня 2023 року в лікарні ім. Мечникова міста Дніпро від отриманих поранень у ході бойових дій 20 серпня 2023 року східніше населеного пункту Роботине Запорізької області.

Люблячий чоловік для дружини, найкращий тато для дітей, дбайливий син для батьків, привітний для друзів, готовий прийти на допомогу – саме таким його запам’ятають усі, хто знав, любив та шанував.

Зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися голова Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль, який навчався разом із Валерієм у школі, Березнівський міський голова Руслан Пилипчук, настоятель Свято-Покровського храму міста Березне благочинний Березнівського благочиння протоієрей Мирослав Синиця.

Під звуки Державного Гімну України та військового салюту завершився земний шлях Валерія Друзя, якого поховали на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» поруч із загиблими Захисниками України.

У полеглого Воїна залишилися батьки, дружина, четверо дітей, із них двоє неповнолітніх – 2014 та 2017 років народження.

Цього ж дня – в День жалоби Березнівська громада в скорботі попрощалася із Воїном Сергієм Саванчуком.

Сергій народився 17 листопада 1979 року в селі Орлівка. В 1995 році закінчив 9 класів Орлівської загальноосвітньої школи. Потому, закінчивши навчання у Дубенському училищі культури, отримав диплом за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобув кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, художнього керівника самодіяльного творчого колективу (духові інструменти).

Сергій Саванчук до 2014 року тривалий час перебував у лавах Збройних Сил України. Служив у військовому оркестрі музикантом. Із 2014 року, залишивши військовий оркестр, виконував бойові завдання в зоні АТО. З січня 2023 року служив у бойовому підрозділі командиром бойової машини механізованого батальйону. Перебуваючи у цьому підрозділі, 28 серпня 2023 року старший сержант Сергій Саванчук загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.

У загиблого Воїна залишилися мама, сестра, брати.

Співчуваємо рідним, близьким людям, землякам, друзям, бойовим побратимам загиблих. Схиляємо голови в скорботі, дякуємо нашим Воїнам-Захисникам за те, що оберігали, за віддану службу, за мужність. Герої віддають своє життя, щоб могло продовжуватися наше. На жаль, під час війни втрачаємо саме тих, хто є надійною опорою. Втрачаємо Захисників, які після Перемоги мали б творити майбутнє України.

Світлі спогади про наших Героїв-Захисників будуть сильнішими за смерть. Ми завжди будемо нести світлу пам’ять про Захисників і вічний біль за кращими синами України.

Вічна пам’ять Воїнам.

Слава, вічна шана і честь військовослужбовцям Збройних Сил України Юрію Переходьку, Богдану Тарасюку, Леоніду Білому, Валерію Друзю, Сергію Саванчуку!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Костопільської, Корецької, Рівненської, Березнівської міських рад)