5 січня громада Рівненського району прощалася із трьома Захисниками, життя яких забрала несправедлива та безжальна війна.

Сьогодні м.Рівне вшанувало свого Героя Олександра Потапчука. Він був серед тих, хто без страху пішов на захист Батьківщини.

Олександр Потапчук народився у Рівному 9 квітня 1981 року. Навчався у 12 школі, згодом здобув фах маляра-штукатура в ПТУ №1 та відслужив строкову службу в армії. Олександр працював на будівництві, разом із дружиною виховували двох донечок — 19 та 15 років.

На початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Олександр пішов у військкомат. Був одним з перших добровольців. Говорив, що інакше просто не може. Воїн казав: “А хто піде, як не я? У нас двоє дітей, тож я повинен їх захищати”, - пригадує розмову з чоловіком у перші дні великої війни дружина Героя Тетяна.

Спершу Олександр разом із побратимами ніс службу на Білоруському кордоні. Пізніше, підрозділ направили у Торецьк Донецької області. Фактично вся служба проходила саме на цьому напрямку фронту.

20 грудня 2023 року, після бойового виходу, Олександр Потапчук зник безвісти.

2 січня 2024 року тіло військовослужбовця знайшли та евакуювали. Життя 42-річного солдата обірвалося 20 грудня 2023 року від осколків та вибухів в наслідок бойових дій на Донеччині.

Здовбицька громада прощалася із загиблим воїном, 21-річним військовослужбовцем Олександром Мацьком.

Народився Олександр 17 липня 2002 року в селі Миротин. Добрий, щирий, трудолюбивий, він завжди допомагав своїм рідним та близьким, ніколи не відмовляв у допомозі знайомим та сусідам.

Олександр познайомився з дівчиною, пара одружилася. В подружжя народилося двоє діток: син Марко та донечка Емілія.

Олександр був вірним сином своєї Батьківщини, вболівав за долю України. Тож, 18 жовтня 2023 року, вступив за контрактом до лав ЗСУ.

Спочатку було навчання військовій справі на полігоні, згодом у складі стрілецько — штурмової бригади захист кордонів рідної землі в Донецькій області.

Олександр Мацько загинув 30 грудня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області в наслідок мінометного обстрілу, під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.

Безжальна війна забрала в двох маленьких дітей батька, в молодої дружини – чоловіка, в батьків – сина.

Смуток та жаль сьогодні і в Острозькій громаді, адже на Майдані Свободи м. Острог відбулася панахида за померлим військовослужбовцем Тарасом Кучеруком.

Герой Тарас Кучерук народився 2 лютого 1989 року в селі Межиріч. Навчався у Межиріцькій гімназії. Після закінчення школи продовжив навчання у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, отримав звання лейтенанта цивільного захисту. Працював в м. Чернівці інспектором цивільного захисту.

Проживав Захисник з сім’єю в м.Острог. Без люблячого, турботливого чоловіка та батька залишилося дружина та двоє діточок: донечка 2017 року народження і маленький синочок, що народився в березні минулого року.

Помер Захисник 1 січня 2024 року у розташуванні військового підрозділу в Запорізькій області.

Заупокійна служба за Воїном відбулася у Свято-Троїцькому Межиріцькому монастирі. Поховали Захисника Тараса Кучерука на місцевому кладовищі у його рідному селі Межиріч, де зараз проживають його батьки.

Глибоко сумуємо та розділяємо горе з родинами загиблих Героїв!

Вічна пам'ять та шана загиблим військовослужбовцям! Глибокі та щирі співчуття рідним! Співчуття громадам, які втратили справжніх патріотів та вірних Захисників.