29 серпня в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, громадськість прощалася із загиблими Захисниками – Миколою Носенком, Віталієм Стибою, Андрієм Чухраєм.

Острозька громада попрощалася та провела в останню дорогу старшого механіка-водія, старшого солдата Миколу Носенка. Йому було 48 років.

До війни чоловік проживав у селі Вілія.

Загинув військовий 23 серпня 2022 року.

Похоронили Миколу Носенка в селі Карпилівка Хмельницької області.

Приносимо співчуття рідним та близьким Героя.

Віталій Стиба народився в Рівному, в багатодітній родині, навчався в 25-й місцевій школі, за тим – у технічному коледжі.

Надзвичайно чесний, стійкий, мужній, вольовий і водночас – добрий, умів допомагати іншим і дбати про них; а ще Віталій дуже любив подорожувати. Молодий чоловік навіть не встиг повністю відчути сімейне життя, адже одружився лише 25 червня цього року.

Хлопець не служив в армії, та будучи справжнім патріотом, сильною духом людиною, не міг бути осторонь, тож разом із братом на війну пішли добровольцями.

Віталій проходив службу у складі спецроти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» ДУК, мав позивний «Вітаха». Ще задовго до війни Віталій був одним із ультрасів рівненського «Вереса». Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, чимала група ультрасів приєдналася до підрозділу. Серед них був і Віталій. Він постійно удосконалювався, навчався, за короткий час досягнув високого рівня у військовій справі. Віталій був в одній з найгарячіших точок «червоної» зони. На жаль, саме тут під час зачистки ангару він разом із побратимами потрапили під ворожий обстріл, противник значно переважав і кількісно, і озброєнням, але вони трималися, дали гідну відсіч. Як наслідок, почався масований артобстріл. «Вітаха» отримав поранення, перестав виходити на зв’язок.

Боєць спецроти Гонор ДУК, солдат Віталій «Вітаха» Стиба проявив надзвичайну мужність та стійкість, у перестрілці отримав смертельне поранення, загинув на околицях Бахмуту Донецької області 23 серпня. Йому назавжди залишиться 23 роки.

Прощання із Захисником відбулося в Рівному на майдані Незалежності. Похоронили молодого воїна на кладовищі «Нове».

Ми дякуємо батькам за сина-Героя, в скорботі сумуємо разом із вами, з братами, сестрами Віталія, з молодою дружиною.

Андрій Чухрай, 1976 року народження, добросердечний, усміхнений, справжній чоловік. Кілька років провів у зоні АТО/ООС, захищаючи Батьківщину. В грудні 2021 року повернувся додому, але з початком повномасштабної війни росії проти України знову поїхав на передову.

Заупокійну службу за загиблим захисником проведено в Церкві Різдва Богородиці міста Березне.

Похоронили Героя на міському кладовищі в урочищі «Лучка».

Схиляючи голову, ми дякуємо нашим Захисникам, дякуємо синам України за їх подвиг в ім’я України!

Наші щирі співчуття рідним, близьким людям.

Вічна пам’ять загиблим Захисникам України.

Вічна слава нашим Героям!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль