28 травня всі небайдужі жителі Деражненської сільської ради Рівненського району провели останньою земною дорогою Михайла Маньковського, який народився в 1980 році в селі Суськ. Михайло був справжнім патріотом України, любив свою мову, шанував українські звичаї та традиції. Коли ж виникла страшна загроза для Незалежності рідної держави, Михайло зі зброєю в руках став на її захист і, захищаючи Батьківщину від російських загарбників, віддав найдорожче – своє життя...

Похоронили Героя на кладовищі в рідному селі Суськ.

В Михайла Маньковського залишилася дуже хороша, працьовита, любляча родина.

Поділяємо біль непоправної втрати сина, брата, глибоко сумуємо сьогодні з вами.

Воїн назавжди залишиться в пам’яті вдячних земляків, у літописі України!

Цього ж дня на майдані Свободи міста Острог відбулося прощання з героїчно загиблим земляком, учасником АТО 2015–2016 років Андрієм Лозюком.

Андрій Лозюк працював у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Острозьке вище професійне училище». Людина – майстер своєї справи, виховував і навчав учнів бути чесними, порядними, справедливими, завжди готовими прийти на допомогу.

З першого дня широкомасштабного вторгнення росії в Україну і до останнього подиху зі зброєю в руках Андрій Сергійович мужньо захищав незалежність, територіальну цілісність нашої країни, її свободу.

20 травня внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Комишуваха Луганської області водій зенітно-ракетного взводу, молодший сержант Андрій Лозюк загинув.

Висловлюємо щирі співчуття дружині загиблого Віті Георгіївні, донькам, батькам, рідним.

Слава воїну – захиснику України!

Вічна пам’ять Герою!

Сонячного 28 травня Рівненська громада на майдані Незалежності попрощалася з братами-військовослужбовцями – 39-річним Дмитром і 47-річним Олегом Зіберами, які загинули на війні двадцять першого століття.

… Молодший брат Дмитро закінчив РДГУ, займався підприємницькою діяльністю, два останні роки працював далекобійником. Разом із дружиною Ольгою виховували двох дітей: 17-річного Дениса та 10-річну Діану. Веселий, енергійний, товариський, про таких кажуть: «душа компанії», друзі знали, що завжди – коли потрібно, Дмитро прийде на допомогу.

…Старший брат Олег закінчив НУВГП, працював у ППФ «Експерт-Рівне», разом із братом любив ходити на полювання. Виховував 15-річного сина Артема та 9-річну донечку Марійку, був більше стриманий, м’який.

Вже в другий день повномасштабного нападу росії на Україну чоловіки прийшли добровольцями до військкомату, але доки очікували своєї черги, вступили до лав самооборони в селі неподалік Рівного. Підготовку брати пройшли разом, коли вже вирушали на передову, казали друзям, що проситимуть, щоб служити відправили в різні взводи – якщо з одним трапиться біда, інший залишився живий…Але доля вміє вирішувати інакше – рядові Дмитро та Олег Зібери загинули в один день, 19 травня, в бою поблизу села Новоселівка Донецької області.

«Це наше свідоме рішення. Заради дітей, заради їх майбутнього будемо боронити нашу землю. Хто як не ми?» – з такими словами обидва брати йшли на війну. Сьогодні мужні воїни мали б право сказати: «Ми сповна, з честю, виконали свій військовий, чоловічий обов’язок, ми до останку залишилися вірні Присязі! Ми вірили в нашу Перемогу та наближали її».

Похоронили братів-Героїв у місті Рівне на кладовищі «Нове».

В глибокій скорботі, співчутті батькам Людмилі та Володимиру Зіберам, близьким людям, побратимам сьогодні дуже багато людей…

Патріоти, відважні сини України Дмитро та Олег навіки вписали свої імена у велику історію держави Україна!

Сумуємо за вами, наші Воїни, наші Захисники!

Глибокі та щирі співчуття рідним!

Вічна слава і шана Героям!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль