27 листопада 2025 року у Рівненському районі попрощались із трьома Захисниками Тимуром Шанавою з Рівненської громади, Юрієм Звінчуком з Клеванської громади та Володимиром Грицюком із Здовбицької громади.
Тимур Шанава народився 29 квітня 1999 року у Рівному. Навчався у місцевій 27-й школі, згодом вступив до Квасилівського професійного ліцею.
Працював здебільшого за кордоном. Під час повномасштабного вторгнення Тимур повернувся в Україну.
У березні 2025 року Тимур Шанава приєднався до лав Збройних Сил.
Чоловік завзято підійшов до служби. Пройшов навчання у Львові – перевівся з патрульної роти Нацгвардії у бойову.
12 листопада 2025 року Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
З найрідніших у військовослужбовця залишилися батьки, сестра та племінниця.
Тимура Шанаву поховали на кладовищі «Тинне» у Рівному.
Юрій Звінчук народився 15 червня 1975 року у селищі Оржів Рівненського району. Навчався у тамтешній школі, згодом вступив до Клеванського професійно-технічного училища.
Чоловік мав досвід строкової служби в армії. Пізніше працював у правоохоронних органах, а після виходу на пенсію був інкасатором у банку.
У грудні 2024 року Юрій Звінчук приєднався до лав Збройних Сил України.
17 листопада 2025 року головний сержант Юрій Звінчук загинув у бою з російськими окупантами на півночі Чернігівської області.
У Воїна залишилися мати, дружина і двоє дітей.
Поховали Героя на місцевому кладовищі у селищі Оржів.
Володимир Грицюк народився 02 вересня 1969 року в селі Уїздці. Після закінчення місцевої школи опанував професію водія. Проходив службу в армії, згодом працював на автотранспортному підприємстві.
У 2014 році, з початком АТО, Володимир Грицюк став на захист держави. Як водій-санітар механізованого батальйону він рятував життя побратимів під обстрілами Донецької та Луганської областей. Під час однієї з евакуацій-отримав вогнепальне поранення.
За мужність і відвагу був нагороджений відзнаками:
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Відзнака Президента України «За участь в Антитерористичній операції».
Повернувшись додому, продовжив свою улюблену справу — працював водієм на приватних підприємствах Рівненщини.
07 лютого 2023 року Воїн повернувся до лав ЗСУ. У складі 68-ї окремої єгерської бригади він виконував надскладні бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках.
26 вересня 2024 року військовослужбовець зник безвісти.
За цей час він був нагороджений Хрестом Воїна 1-го ступеня 68-ї бригади — за незламність і відвагу.
26 вересня 2024 року Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, отримавши поранення, несумісні з життям.
Поховали Воїна на місцевому кладовищі.
Схиляємо голови у скорботі!