26 січня 2024 року у Рівненському районі попрощалися з чотирма полеглими воїнами, які поклали життя за волю та незалежність нашої держави – Олександром Бакшиним, Сергієм Середюком, Василем Касіяном та Віталієм Хмелем.

На майдані Незалежності міста Рівне вшанували Героя Олександра Бакшина.

Олександр народився 25 січня 1973 року у селі Майків на Гощанщині. Після строкової служби в армії працював у Державній службі охорони, звідки у 2013 році пішов на пенсію. У 2014 році проходив службу у зоні проведення антитерористичної операції.

Після повернення додому Олександр працював на виробництві фірми “Фрізель”. А в листопаді 2022 року, коли вже країна боролася за незалежність, його знову мобілізували до війська. Спершу ніс службу на Білоруському кордоні, а з початку січня цього року підрозділ перевели на Донеччину.

50-річний головний сержант Олександр Бакшин вірний військовій присязі, мужньо виконавши свій військовий обов’язок, рятуючи життя побратиму, загинув на полі бою в наслідок артилерійського обстрілу 20 січня 2024 року.

Сьогодні Здолбунівська громада попрощалася із полеглим воїном Віталієм Хмелем.

Віталій народився у с. Богдашів, навчався у Здолбунівській ЗОШ №6, згодом у Квасилівському ПТУ, де здобув спеціальність «слюсар з ремонту автомобілів». Працював за фахом.

10 вересня 2023 року Віталія призвали на військову службу за загальною мобілізацією. Часто телефонував рідним, запевняв, що у нього все гаразд. За словами побратимів, був чуйною та доброю людиною.

Солдат 47 окремої механізованої бригади «Магура» Віталій Хмель загинув 15 січня 2024 року на Донеччині під час виконання бойових завдань, вірний військовій присязі. Йому було 45 років.

В Героя залишилася дружина та троє синів.

Війна забрала життя мешканця Головинської громади, захисника рідної землі, відважного воїна, старшого солдата Сергія Середюка.

Сергій народився 31 жовтня 1988 року в селі Іваничі, де він проживав усе життя, поки не став на захист України. Був надзвичайно хорошою та чуйною людиною, надійним побратимом та вірним патріотом рідної землі. Боровся за незалежну Україну до останнього подиху.

Загинув Сергій Середюк 22 січня 2024 року внаслідок поранень, отриманих в результаті мінометного обстрілу на Луганщині.

26 січня 2024 року на території Головинської громади оголошено Днем жалоби за загиблим Героєм Сергієм Середюком.

Сьогодні також День жалоби оголошено у Костопільській громаді за загиблим військовослужбовцем, старшим солдатом Василем Касіяном.

Василь народився 25 квітня 1989 року в селі Гончарівка Приморського краю (рф). У дитинстві разом із родиною переїхав у село Великий Стидин на Костопільщині. Навчався у місцевій школі, працював у лісопильному деревообробному цеху.

В 2015 році Василь добровольцем пішов на фронт, воював у складі 80-ї та 128-ї бригад. Під час служби в Краматорську Василь познайомився із своєю майбутньою дружиною Катериною. Подружжя проживало на Донеччині до початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року, щоб захистити свою родину, він разом із дружиною та дітьми повернувся до рідного села на Костопільщині.

Свідома громадянська позиція не дозволила Василю залишитись осторонь тієї біди, що прийшла в Україну з боку сусідньої країни-агресора. Василь взяв до рук зброю і став на захист Вітчизни, служив кулеметником 65-ї окремої механізованої бригади.

Старший солдат Василь Касіян загинув 20 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Роботинного на Запоріжжі.

Без батька залишилося четверо дітей.

За час військової служби Захисник був нагороджений медалями «За військову службу Україні», «Ветеран Війни», «Операція об’єднаних сил» та нагрудним знаком «Кров за Україну».

Щирі співчуття рідним та близьким загиблих воїнів, сил та терпіння пережити цей біль.

Вічна пам'ять та шана Захисникам України!