22 лютого 2024 року місто Рівне провело в останню земну дорогу полеглих воїнів — Петра Байдана та Вадима Малахова.

Петро Байдан народився 20 червня 1970 року у Рівному. Закінчив школу-інтернат, здобув фах столяра-тесляра у ПТУ №38. Строкову службу в армії проходив у далекому Владивостоку у військах спеціального призначення морської піхоти.

Після повернення з армії понад 10 років працював за спеціальністю у парку культури імені Тараса Шевченка у Рівному, потім на будівництві в Україні та за кордоном.

Дуже добрий, спокійний чоловік, який готовий віддати все для рідних, максимально підтримати і допомогти. Люблячий чоловік та батько.

Петра мобілізували до лав ЗСУ у травні 2022 року. Під час служби отримав поранення, проте знову повернувся до війська.

Петро разом з побратимами брав участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині, Харківщині. 53-річний головний сержант Петро Байдан загинув 29 жовтня 2023 року під час штурмових дій на Харківщині.

Воїн довгий час вважався зниклим безвісти, адже загинув на тимчасово окупованій території. Лише напередодні нового року, під час обміну тілами військовослужбовців, вдалося повернути Героя в Україну.

Вадим Малахов народився 2 вересня 1970 року у Рівному. Закінчив місцеву школу №23, здобув фах слюсаря у професійно-технічному училищі №10. Багато років пропрацював за спеціальністю на ПрАТ “Рівнеазот”.

Надзвичайно добрий, спокійний, стриманий. Вадим все намагався робити для своєї сім’ї — дружини Антоніни та єдиного сина Артема.

Був мобілізований до Збройних Сил України у липні 2023 року. Служив прикордонником на Донеччині.

53-річний старший солдат Вадим Малахов загинув 17 лютого 2024 року під час бойових дій на Донецькому напрямку.

Поховали Героїв на кладовищі “Нове” міста Рівне.

Здолбунівська громада попрощалася зі земляком, молодим воїном, що загинув за Україну Дмитром Русіним.

Він народився на Острожчині, а згодом, у 2002 році, родина переїхала жити у село Глинськ. Дмитро зростав у великій сім’ї – з трьома сестрами та трьома братами. Навчався у Глинській ЗОШ, а після закінчення дев’ятирічки продовжив навчання на вечірній формі у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. №4.

Згодом, пройшовши професійне навчання від Центру зайнятості, розпочав працювати у ПСП «Хлібороб». Пізніше змінив роботу, перейшовши на виробництво ТМ «Рум’янець».

Дмитро дуже любив рибалити, тож охоче допомагав з осінніми виловами риби на ставках. Робив все швидко та вправно. Любив свою родину, мав багато планів на майбутнє.

У грудні 2023 року, слідом за братом Олександром, Дмитро добровольцем став до лав ЗСУ. Пройшовши підготовку на полігоні, брати вирушили воювати у Харківську область.

15 лютого 2024 року солдат Дмитро Русін, виявивши стійкість та мужність, загинув від осколкового поранення. Йому було всього 23 роки.

Спочивайте з миром, Герої!

Вічна шана та пам'ять полеглим за волю України Захисникам!

Висловлюємо щирі та глибокі співчуття сім’ям полеглих воїнів, їхнім близьким, друзям, військовим побратимам, всім, хто втратив дорогих людей!