19 червня Здолбунівська та Здовбицька громади гідно, з державною символікою, провели останньою життєвою дорогою земляка-військовослужбовця Сергія Герасимчука.

Сергій народився 4 квітня 1985 року в селі Лебеді. Він зростав веселим та допитливим хлопчиком. Навчався у Верхівській середній школі, у Дерманській гімназії. Після закінчення гімназії був призваний на строкову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області. Після закінчення служби повернувся додому, працював на Здолбунівському цегельному заводі.

Із 2014 року він був призваний на службу в зону проведення антитерористичної операції, у складі танкової дивізії Герой захищав свою Батьківщину у Луганській області.

За час проходження служби на посаді командира відділення взводу технічного обслуговування молодший сержант Сергій Герасимчук зарекомендував себе з найкращої сторони. Відданий справі, успішно виконував завдання бойової підготовки. Дбав про підлеглих, ставився до них із повагою. З товаришами поводився гідно, шанував їх честь. За характером спокійний та врівноважений. Постійно вдосконалював свої знання. У колективі з товаришами підтримував дружні стосунки. Своєю взірцевою поведінкою та старанністю подавав підлеглим приклад зразкового виконання військового обов’язку.

2 роки АТО, контузія, за станом здоров’я повернувся додому. Проживав у рідному селі Лебеді, доглядав бабусю, багато працював.

Із початком повномасштабного вторгнення 28 березня 2022 року Сергій був призваний до лав ЗСУ. Захисник, не вагаючись, пішов захищати Батьківщину. Спочатку Тучинський полігон, пізніше – перший мотопіхотний батальйон міста Авдіївка.

Більше року під ворожими кулями в самому пеклі Герой захищав рідну землю від ворогів.

Під час артилерійського обстрілу 8 червня 2023 року Сергій отримав поранення. 5 днів медики боролися за життя Воїна в лікарні міста Києва. Однак, 13 червня життя Сергія Герасимчука обірвалося.

Сергій був доброзичливим, щирим, чуйним, веселим, компанійським, добрим, люблячим, надійним, порядним, мав багато друзів. Ніколи не відмовляв у будь-якій допомозі, особливо літнім людям. За це його поважали в селі, таким запам’ятають Сергія рідні, друзі, односельці.

Церемонія поховання Героя відбулася на території кладовища села Гільча Перша.

Родина залишилася без сина, брата, громада – без односельця, друга, побратима.

19 червня жителі Острозької громади з належною шаною провели останнім земним шляхом Захисника України 44-річного Богдана Равчука з Хорова.

Герой загинув 14 червня під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Жереб’янки Запорізької області.

Богдана вдома чекала сім’я.

19 червня Гощанська громада провела до місця вічного спочинку земляка, уродженця села Малинівка 18-річного Олександра Шевелюка.

Олександр народився в 2004 році в селі Малинівка, тут закінчив місцеву школу, про себе залишив у однокласників, учителів, друзів, односельчан найкращі спогади та враження – світла, чесна, позитивна людина.

Загинув Олександр під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Донецької області внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу.

Поховали молодого Героя в селі Городище, де проживає його бабуся.

Справжні Патріоти своєї Батьківщини, наші Герої своє життя віддали за незалежність і свободу України.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким людям, друзям, бойовим побратимам, розділяємо з вами біль від непоправної втрати.

Вічна світла пам’ять Воїнам.

Вічна слава, честь і шана військовослужбовцям Збройних Сил України Сергію Герасимчуку, Богдану Равчуку, Олександру Шевелюку!

Пам’ять про наших Героїв – Захисників України житиме у віках!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Здолбунівської міської ради, Здовбицької сільської ради, Острозької міської ради, Гощанської селищної ради)