13 липня 2024 року у Рівненському районі попрощалися та у жалобі провели до місця вічного спочинку чотирьох Захисників – Михайла Константинова з Корецької громади, Юрія Коцюрка з Малолюбашанської громади, Василя Резановича з Головинської громади та Дмитра Лавренюка із Здовбицької громади.

Михайло Константинов народився 21 листопада 1998 року у селі Калинівка на Кореччині.

25-річний солдат загинув 02 липня 2024 року від смертельних поранень внаслідок скиду ворожого ВОГ з БПЛА на Луганщині. Поховали Героя у його рідному селі Калинівка.

13 липня у селі Мирне Малолюбашанської громади прощалися із 40-річним воїном Юрієм Коцюрком.

Серце Юрія Коцюрка, 1984 року народження, зупинилося 11 липня 2024 року в одній з військових частин, внаслідок хвороби.

Юрій помер, будучи вірним військовій присязі, назавжди залишаючись відданим сином України.

Без батька залишилося двоє дітей: Михайло та Вікторія, без чоловіка - дружина Наталія, без сина - батько.

У день поховання військовослужбовця Збройних Сил України Юрія Коцюрка на території Малолюбашанської територіальної громади оголошено День жалоби.

Василь Резанович народився 31 серпня 1993 року в селі Надчиці Млинівського району. З 1998 року проживав у селі Ставок на Костопільщині.

Василь був мобілізований в березні 2024 року. З 23 червня 2024 року вважався зниклим безвісти. На жаль, згодом ця дата виявилася днем загибелі воїна Василя Резановича.

Нажаль молодий чоловік не встиг створити сім’ю, тож його весільний коровай розділили на кладовищі.

Безжальна та жорстока війна забрала у матері сина, у брата та сестри - брата.

Дмитро Лавренюк народився 7 березня 1998 року в селі Здовбиця, навчався у Здовбицькому ліцеї, потім у Рівненському коледжі економіки та бізнесу, де здобув професію повар – кондитер. Служив строкову службу у лавах ЗСУ у зенітно-ракетних військах. Пізніше працював у меблевій компанії «Морган Феніче».

З початком повномасштабної війни у складі 24- ї бригади став на захист України та боронив свою землю на найгарячіших напрямках фронту.

За час проходження служби щодо захисту Батьківщини старший солдат Дмитро Лавренюк був нагороджений відзнакою «Золотий хрест», медаллю «Оборона Бахмута» та медаллю «Ветеран війни».

9 липня 2024 року в бою за Україну, її свободу та незалежність смерть обірвала життя Героя Дмитра Лавренюка.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким людям, друзям, бойовим побратимам, розділяємо з вами горе від непоправної втрати.

Пам’ять про Героїв-Захисників України житиме у віках!