13 квітня Рівненський район знову у жалобі прощався із загиблими Захисниками – Рівненська громада  останньою земною дорогою провела  - Петра Новицького та Руслана Дердюка, які віддали своє життя за кожного з нас.

23 річний - Петро Новицький народився у Рівному. Закінчив Великожитинський ліцей, а за тим здобув фах геолога-метеоролога у Національному університеті водного господарства та природокористування. Разом із спеціальністю отримав іще одну – тепер же на військовій кафедрі.

Петро був справжнім патріотом, понад усе любив свою країну, тож коли почалася війна, він сказав, що не буде ховатися за чужими спинами, та пішов до війська. Пройшов двомісячну підготовку у Львові й вирушив у зону бойових дій. Про війну не розповідав. Завжди коротко: «У мене все добре, я живий». Але надзвичайно пишався тим, що захищає Україну.

Надзвичайно життєрадісний, позитивний Петро умів кожному підняти настрій, підбадьорити. Він легко жартував, завжди усміхався, був справжньою душею компанії. Але ставав серйозним, коли мова заходила за військовий обов’язок. 

«Ми б’ємося за те, чому нема ціни в усьому світі, - за Батьківщину,» - повторював Петро.

Саме ці слова справжнього Героя, який не боявся загинути за Україну, згадуватимуть його друзі, дві сестри, батьки та бабусі…

Він був у найгарячіших точках, стояв за Бахмут і, на жаль, не дожив зовсім трохи до своїх 24. Тепер Петру назавжди 23…

1 квітня 2023 року неподалік Бахмуту під час руху в евакуаційному автомобілі з пораненими військовослужбовцями наші захисники потрапили під артилерійський обстріл противника. Молодший лейтенант Петро Новицький трагічно загинув…

43-річний Руслан Дердюк народився у Рівному, навчався у 4 школі, а за тим у 9 училищі на монтажника-контролера радіоелектронної апаратури та приладів. За життя змінив кілька робіт. Працював на тракторному заводі електриком, розумівся у багатьох технічних спеціальностях. В останні роки був оператором машин та установок у чорній металургії на фірмі «Патар».

Руслан не служив у армії за станом здоров’я, бо ж мав проблеми із серцем. Але коли почалася війна, пішов добровольцем в армію. Він був надзвичайно добрим, тож усе, що можна було приховати від рідних, не розповідав. Наприклад, не говорив мамі про контузії, яких отримав три за час служби.

Із серпня 2022 року військовослужбовець побачив чимало, пройшов справжнє горнило війни, поховав не одного побратима. Взимку він отримав поранення, багато осколків так і залишилися у нього в руці, через що вона погано функціонувала. Але Русланові на то було байдуже. Він хотів до хлопців, хотів повернутися на поле бою. Хоча останнім часом, він ніби відчував, що з ним щось трапиться, казав, що вже додому не повернеться.

Надзвичайно добрий, чуйний, співчутливий Руслан був з тих, хто готовий для інших на все. Він залюбки допомагав по господарству бабусі у селі, дбав про маму, підтримував друзів. Його поважали й цінували побратими. Проте хворе серце таки дало про себе знати…

9 квітня 2023 року рядовий Руслан Дердюк помер у стаціонарі КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» у Житомирі…

Схиляємо голови в скорботі, низько вклоняємося батькам за мужність синів, висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, військовим побратимам полеглих Захисників! Співчуття громаді, яка втратила справжніх патріотів та вірних Захисників.

Голова Рівненської районної державної адміністрації - начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль.