Сьогодні, 12 березня 2024 року, у Рівненському районі попрощалися із трьома Захисниками, які віддали життя за свободу України - Олегом Диновським та Олександром Данилюком у Рівненській громаді та Олександром Шкутем у Бабинській громаді.

Олег Диновський народився 29 червня 1984 у селі Тараканів Дубенського району. Після смерті батька став опорою та підтримкою для своєї матері та молодшого брата, який зараз теж служить у ЗСУ.

Свого часу Олег закінчив Мирогощанський аграрний коледж та Львівську аграрну академію. Займався приватним бізнесом, допомагав армії, працював. Але сенсом його життя була його сім’я: дружина та донечки - 16-річна Альвіна та Мілана, якій зараз лише 2,5 рочки. Заради них він став на захист держави.

Воїн поповнив лави Збройних Сил України у березні 2023 року.

5 березня 2024 року солдат Олег Диновський загинув, виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку.

Олександр Данилюк народився 11 січня 1972 року у місті Рівне. Закінчив 18 школу, а потім здобув фах “слюсаря-монтажника” у ПТУ №38.

В останні роки, перед війною, працював на СТО, займався ремонтом автівок, адже дуже добре в них розумівся.

Тихий, спокійний, врівноважений Олександр - хороший брат, вдячний син для матері, люблячий батько двох синів — 26-річного Максима та 10-річного Дмитра. Він прагнув допомагати людям, був донором крові.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Олександр в перші дні пішов до військкомату. Хотів стати на захист країни, своїх рідних, дітей. Його записали в резерв, викликали вже у січні 2023 року.

52-річний солдат Олександр Данилюк загинув 5 березня 2024 року в результаті артилерійського обстрілу на Донецькому напрямку.

Поховали Олександра Данилюка на кладовищі “Нове” у Рівному, а Олега Диновського у рідному селі Тараканів на Дубенщині.

Сьогодні й Бабинська громада завмерла у скорботі, проводжаючи свого Героя, мешканця села Рясники, 32-річного військовослужбовця Олександра Шкутя.

Воїн загинув 27 лютого 2024 року у Донецькій області.

Заупокійна служба за воїном розпочалася у дворі рідного дому полеглого Захисника, продовжилася у Свято-Покровській церкві села Рясники та завершилася на місцевому кладовищі, де спочиватиме Герой.

Схиляємо голови в скорботі та співчутті, розділяємо з рідними, близькими людьми, земляками, друзями, військовими побратимами надважкий біль, горе від непоправної втрати.

Вічна світла пам’ять Воїнам.

Слава, вічна честь і шана військовослужбовцям Збройних Сил України!