1 травня Рівненська громада провела в останню життєву дорогу Захисника України, мужнього та нескореного Героя Тараса Замлинного.

Він не ховався від війни, бо знав, що боронити незалежність – за честь кожному українцю! Його не зупиняла відсутність бойового досвіду, адже навіть строкової служби не проходив. Говорив лише, що хоче, аби діти не ховалися в підвалах, а спокійно спали у своїх ліжках. Світлий, добрий та чесний. Вірний своєму слову, обіцянці Тарас завжди виконував задумане. Саме таким він залишиться у пам’яті дружини, сина, друзів та близьких.

11 листопада минулого року рідні востаннє чули його голос перед тим, як разом із побратимами вирушив у бій у селі Павлівка на Донеччині. Від 13 листопада 2022 року, упродовж п’яти місяців, Тарас вважався зниклим безвісти.

Лише 22 квітня цього року з військової частини повідомили дружині, що було знайдено тіло Героя. На тому ж місці, де він поклав своє життя за вільну і незалежну Україну, в якій так хотів жити.

Мужність творить переможців, а єдність – непереможних.

       2 травня в селі Уїздці Здовбицької сільської ради громадськість гідно, з державною символікою, зустріла та провела живим коридором Захисника України Олега Бобровського.

Олег народився 9 листопада 1983 року в селі Коршів. Він зростав веселим та допитливим хлопчиком. Навчався у школі села Уїздці. Закінчивши 11 класів, вступив у Рівненський кооперативний коледж.

Життя випробовувало Олега з самого дитинства. В 16 років помер батько. І він став єдиним помічником для мами. В 22 роки пішов на роботу на підприємство, де працював спеціалістом із виготовлення бетонних виробів.

У віці 38 років Олег втратив найріднішу людину в своєму житті, померла мама.

Незважаючи на всі біди, чоловік зустрів свою Тетяну, з якою мріяли про спільне майбутнє.

Та не судилося. Війна відкоригувала життєві плани Олега. 26 грудня 2022 року він отримав повістку та був призваний до лав Збройних Сил України. Спочатку – в місто Житомир, у десантно-штурмові війська, пізніше, після проходження навчання у складі 79 бригади, направлений на бойові позиції у місто Мар’їнка.

У березні 2023 року, за станом здоров’я, був направлений на лікування в місто Дніпро.

Пролікувавшись, повернувся на фронт. Та не на довго. Хвороба дала про себе знати. Підлікувавшись, прибув на декілька днів додому, та серце Воїна не витримало, 29 квітня 2023 року воно зупинилося.

У пам’яті рідних, друзів та знайомих Олег назавжди залишиться світлим, доброзичливим, щирим, чуйним, добрим, люблячим, надійним та порядним.

Поховали Героя на кладовищі села Коршів.

Співчуваємо рідним, близьким, друзям, громадам, військовим побратимам Героїв, розділяємо з вами біль від непоправної втрати.

Вічна світла пам’ять, слава, шана і честь військовослужбовцям Збройних Сил України Тарасу Замлинному, Олегу Бобровському!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль.

(у публікації використано інформаційні матеріали Рівненської міської ради, Здовбицької сільської ради)