Руслан Лукомський народився 09 жовтня 1976 року у селі Мала Совпа на Кореччині. Ще в дитячому віці разом з родиною переїхав до Рівного.
Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 22, а згодом здобув фах плиточника у Вищому професійному училищі № 1.
Після строкової служби в армії працював за спеціальністю на Рівненському льонокомбінаті. У липні 2024 року Руслан Лукомський приєднався до лав Збройних Сил України.
Герой захищав країну на Сумщині та Харківщині. Отримав поранення, згодом проходив тривале лікування.
03 вересня 2026 року 49-річний старший солдат Руслан Лукомський помер у медичному закладі на Івано-Франківщині.
Із найрідніших у Захисника залишилася лише мама.
Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному.
Володимир Бондарчук народився 14 березня 1977 року у селі Країв. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він навчався у школі й робив перші кроки у доросле життя. Після закінчення школи вступив до Рівненського училища, де здобув професію будівельника. Обраний фах став справою всього його трудового життя.
Після навчання Володимир Бондарчук проходив строкову службу у повітряно-десантних військах. Військова служба загартувала його характер, навчила витримки, відповідальності та дисципліни.
У мирному житті Воїн працював будівельником.
У 2024 році Володимир добровільно вступив до лав Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Служив у підрозділі «С», у складі зенітно-ракетного артилерійського комплексу.
Він свідомо став на захист України та виконував свій військовий обов’язок, долучившись до тих, хто щодня боронить незалежність і свободу нашої держави.
04 вересня 2026 року внаслідок тяжкої хвороби Володимир Романович Бондарчук помер у Києві, у Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України.
У Героя залишилося двоє дітей.
Поховали Захисника на кладовищі села Країв.
Схиляємо голови у скорботі!