Можливість висловити свою думку та бути почутим – базова потреба кожної людини. Проте не всі ми спілкуємося виключно голосом

 Звертайтеся особисто до людини. Якщо ваш співрозмовник спілкується через помічника чи перекладача жестової мови, завжди дивіться і говоріть прямо до людини, а не до супроводжуючого.

Артикулюйте чіткіше, а не говоріть гучніше. Деякі люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Крик спотворює міміку і лише заважає розумінню. Не ховайте обличчя та не відвертайтеся вбік під час розмови.

 Дайте час завершити думку. Якщо у співрозмовника є труднощі з вимовою, не поспішайте. Не намагайтеся договорити фразу за людину чи виправляти її слова. Терпіння – це прояв поваги.

Будьте відкритими до різної комунікації. Якщо людина показує чи викладає картки, сприймайте цю інформацію візуально. Намагайтеся зрозуміти зміст і відповідайте доступними способами: покажіть напрямок рукою або скористайтеся тими ж картками.

 Готуйтеся до взаємодії заздалегідь. Якщо плануєте зустріч з людиною чи дитиною, які комунікують картками або жестами, вивчіть базову інформацію. Якщо надаєте послуги – подбайте про набір карток альтернативної комунікації та візуальні соціальні історії з правилами вашого закладу на випадок кризових ситуацій.

Не вдавайте, що все зрозуміли. Якщо сенс розмови втрачено, не робіть вигляд, що вам усе ясно. Краще ввічливо перепитайте чи уточніть відповідь. Якщо порозумітися зовсім не вдається – перепросіть та спокійно завершіть комунікацію.