10 лютого у Бабинській територіальній громаді попрощалися із Захисником України Юрієм Васильцем, 1975 року народження, із села Дорогобуж.

У передвоєнний період Юрій працював за кордоном, та оскільки в Україну прийшла війна, чоловік повернувся із заробітків, був призваний по мобілізації 09 серпня 2022 року.

9 січня 2023 року солдат, інспектор прикордонної служби 2 категорії – водій відділення забезпечення Юрій Василець загинув у районі населеного пункту Соледар Донецької області, отримавши поранення, не сумісні з життям.

Похоронили Героя в селі Дорогобуж на місцевому кладовищі.

В Юрія залишилися мама, дружина, двоє дітей, брати, сестра.

        11 лютого в Рівному громадськість попрощалася та провела останньою життєвою дорогою трьох Героїв-Захисників України: Євгенія Козачанського, Сергія Старовєрова, Юрія Ромашка.

29-річний Євгеній Козачанський мав фах слюсаря зварювальних робіт. На Миколаївщині пройшов строкову службу в армії. Працював за спеціальністю. Разом із дружиною виховували двох дітей: 4-річну донечку та 3-річного синочка. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, Євгеній не міг лишатися осторонь. Пішов у військкомат добровольцем, поки чекав виклику – розвантажував допомогу на волонтерських складах. А вже 9 березня поїхав на війну.

Загинув Захисник 30 березня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу ворогом їх колони в районі Авдіївки на Донеччині. Раніше тіло Героя поховали в місті Дніпро як невідомого. Але через певний час, після процедур пізнання та результату ДНК, все ж таки вдалося його ідентифікувати.

Сергій Старовєров навчався в 13 школі Рівного, а за тим опановував спеціальність «Водопостачання та водовідведення» в Національному університеті водного господарства та природокористування. Працював водієм на пасажирських перевезеннях за кордон, менеджером із постачання. Дбав про синів.

Коли прийшла війна, Сергій пішов добровольцем у територіальну оборону. А вже в травні його мобілізували до ЗСУ. Спершу Сергій захищав кордон на Волині. Згодом навчався на «ловця дронів» у Львові, а також проходив курс штурмової піхоти. Потому удосконалював військові навики у Сумах. Згодом бійців перекинули в Соледар. На жаль, 32-річний солдат Сергій Старовєров загинув 9 січня від сліпого вогнепального поранення у голову.

Юрій Ромашко народився в Рівному, навчався в 11 школі. Але з часом вимушений був переїхати з міста. В 2020 році, коли Юрію було 19, він пішов на строкову службу в армію. А вже в лютому 2021 року підписав контракт із ЗСУ на три роки. Мав двоє дітей.

7 жовтня 2022 року колону, в якій рухався 24-річний солдат Юрій Ромашко, обстріляв ворог, влучили в танк, де був Захисник.

Похоронили Героїв у Рівному на кладовищі «Нове».

      12 лютого Корецька громада в жалобі попрощалася з Героями-побратимами Андрієм П’ятенком і Володимиром Пашковським зі Сторожева.

Андрій народився 5 грудня 1982 року в Сторожеві, де закінчив місцеву загальноосвітню школу. В 2021 році здобув освіту муляра 4-го розряду. Був життєрадісним, позитивним, добрим, цілеспрямованим. Був одружений, мав чотирьох діток, яких любив понад усе на світі. У лиху для країни годину не сховався від випробувань, став до лав Захисників її незалежності. З перших тижнів повномасштабного російського вторгнення боронив рідну землю та давав відсіч ворогу.

     Володимир Пашковський народився 7 липня 1979 року на Житомирщині, в селі Перевіз, у сім’ї майстра лісу. З підліткового віку захоплювався фото та роботою по дереву. Здобув освіту у Березнівському лісотехнічному фаховому коледжі. 18-річним пішов до лав армії, служив на острові Зміїний. У 2001 році обіймав посаду майстра лісу у Житомирському лісгоспі. В 2003 році одружився. Разом із дружиною виростили двох доньок. Із першого дня повномасштабного вторгнення боронив українську землю. Зі своїми побратимами військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Володимир захищав позиції у Донецькій області.

В один день, 5 лютого 2023 року, в районі населеного пункту Красногірівка Покровського району Донецької області загинули два товариша, які йшли пліч-о-пліч і захищали рідну землю з початку повномасштабної війни.

Дуже гірко, важко назавжди прощатися з нашими Героями, вони віддають життя заради того, щоб ми мали мирне небо над Україною.

Схиляємо голови в скорботі, низько вклоняємося батькам за мужніх синів, висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, військовим побратимам загиблих Захисників.

Вічна пам’ять воїнам.

Вічна слава, честь і шана військовослужбовцям України Юрію Васильцю, Євгенію Козачанському, Сергію Старовєрову, Юрію Ромашку, Андрію П’ятенку, Володимиру Пашковському!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(в публікації використано інформаційні матеріали Бабинської сільської ради, Рівненської, Корецької міських рад)