30 вересня Здолбунівська громада з належною шаною попрощалася із Захисником України Максимом Боголуцьким, який віддав своє життя, захищаючи Україну.

Максим народився у Здолбунові, зростав разом зі старшим братом. Дев’ятирічку закінчив у Здолбунівській ЗОШ № 6, згодом здобув професію механіка у Рівненському автотранспортному фаховому коледжі. Потому навчався в НУВГП на спеціальності «Інженер-механік».

Одружився з коханою, в сім’ї народилося двоє дівчаток. Працював, проводив час із доньками, писав вірші для дружини. Перед вторгненням рф в Україну працював водієм-далекобійником, їздив за кордон.

Після 24 лютого 2022 року Максим до літа волонтерив – возив продукти з-за кордону. Але згодом, у липні 2022 року, пішов воювати.

Майже одразу потрапив на навчання у Велику Британію, згодом – у Словаччину. Коли повернувся, служив на півночі, навесні 2023 року вирушив на Дніпропетровщину, а згодом – на Запоріжжя.

Побратими кажуть, що Максим був справедливим. Вмів по-чесному всіх розсудити та владнати суперечки. Довго не міг отримати відпустку, тож омріяний старшою донькою подарунок – собаку передав своїм братом.

23 вересня військовий попередив дружину, що йде на завдання, тому зв’язку не буде. А 26 вересня 2023 року Максим Боголуцький загинув поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області. Його тіло забрав побратим.

Максимові Боголуцькому було 32 роки.

      30 вересня у Корці провели в останню путь Героя-Захисника України Олександра Багінського, 1985 року народження. Воїн віддав своє життя 27 вересня на Луганщині, внаслідок ворожих дій із боку окупантів.

Олександр проживав у м.Корець, родом із Миколаївщини.

Олександр ще міг би жити і жити, радіти сім’ї, виховувати дітей, будувати плани на майбутнє, однак він як справжній чоловік, коли ворог прийшов на рідну українську землю, взяв до рук зброю і пішов захищати кожного з нас. І захищав до останнього подиху, віддавши своє життя.

Поховали Воїна на кладовищі біля Сергіївської церкви з військовими почестями.

Йому назавжди залишиться 38.

         30 вересня Олександрійська громада провела останньою земною дорогою свого Захисника Андрія Сторожука, 1987 року народження. Чоловік проживав у селі Забороль. Після вступу до лав Збройних Сил України Герой служив командиром зенітно-ракетного відділення. Андрій Сторожук із честю виконував військовий обов’язок перед державою та Українським народом.

Земний шлях Героя закінчився 26 вересня 2023 року, він помер у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону міста Харків внаслідок вибухової травми.

Поховали Андрія Сторожука на сільському кладовищі в селі Забороль.

        2 жовтня в Дядьковицькій громаді назавжди гідно попрощалися з військовослужбовцем Романом Боровцем.

Бойовий медик піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону, молодший сержант Роман Боровець загинув ще 7 жовтня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області.

Воїну Роману – назавжди 29.

Усміхнений, щирий, скромний, але надзвичайно добрий, який щомиті готовий допомогти, підтримати, зробити неможливе – таким навік залишиться в пам’яті людей Роман Боровець.

Герой Роман показав приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок Воїна і громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє держави Україна.

Поховали Героя на території кладовища села Плоска.

        2 жовтня Острозька громада Рівненської області та Нетішинська громада Хмельницької області в скорботі попрощалися із Воїном-Захисником, солдатом-вогнеметником вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини Олександром Літвіненком. Військовий загинув 23 вересня під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Хоробрий Воїн боронив рідну землю від російських окупантів, відстоював незалежність України та до останнього подиху вірив у Перемогу. Нездійсненними залишилися його мрії про майбутнє, про особисте щастя.

Церемонія поховання Олександра Літвіненка відбулася в місті Нетішин.

Висловлюємо наші щирі співчуття сім’ям, родинам, близьким людям, землякам, друзям, бойовим побратимам, розділяємо з вами надважкий біль від непоправної втрати.

Вічна світла пам’ять Воїнам.

Вічна слава, честь і шана військовослужбовцям Збройних Сил України Максиму Боголуцькому, Олександру Багінському, Андрію Сторожуку, Роману Боровцю, Олександру Літвіненку!

Пам’ять про наших мужніх Захисників, які віддали життя за Україну, житиме у віках!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Здолбунівської, Корецької міських рад, Олександрійської, Дядьковицької сільських рад, Острозької міської ради та виконавчого комітету Нетішинської міської ради)