85 років тому, 29–30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві відбувся один із наймасштабніших масових розстрілів часів Другої світової війни. За два дні у Бабиному Яру було вбито 33 771 єврея — мешканця Києва. Ця трагедія стала одним із найвідоміших символів так званого «Голокосту від куль».
Розстріли в Бабиному Яру тривали впродовж 1941–1943 років. Це місце стало некрополем близько 100 тисяч людей. Серед жертв нацистського терору були євреї, роми, військовополонені, українські націоналісти, учасники підпілля, в’язні Сирецького концтабору, пацієнти психіатричної лікарні та інші цивільні.
Трагедія Бабиного Яру є частиною історії Голокосту в Україні. Масові вбивства відбувалися в багатьох населених пунктах нашої держави. Одним із найбільших місць масових страт стало й урочище Сосонки поблизу Рівного, де нацисти знищили понад 17 тисяч євреїв.
Пам’ять про Бабин Яр — це не лише пам’ять про десятки тисяч невинно вбитих. Це нагадування про те, до яких наслідків можуть призвести людиноненависницька ідеологія, расизм, антисемітизм, переслідування та знецінення людського життя.
Сьогодні ми схиляємо голови перед усіма жертвами Бабиного Яру та Голокосту. Пам’ятаємо тих, чиї життя були обірвані нацистським терором, і тих, хто, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних, рятував переслідуваних.
Пам’ятаємо. Заради людяності. Заради майбутнього.
Інформацію підготовлено за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.