Руслан Ликов народився 26 серпня 1975 року в Хабаровському краї Росії. Коли хлопцеві було три роки, його родина повернулася до Рівного. Тут Воїн навчався у 18-й школі, а згодом закінчив Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) за спеціальністю технолога-налагоджувача.
Згодом Руслан Ликов вступив до Рівненської філії Київського інституту права, однак після смерті батька через складні сімейні обставини залишив навчання та почав працювати. Працював у будівельній сфері, займався внутрішніми оздоблювальними роботами й був справжнім майстром своєї справи.
У січні 2023 року Воїн приєднався до лав Збройних Сил України.
Під час служби Руслан зазнавав важких поранень, однак завжди повертався до побратимів і продовжував виконувати бойові завдання. За мужність і відданість військовому обов’язку його відзначили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий Хрест».
З кінця липня 2024 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. На початку жовтня 2026 року загибель Захисника підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
25 липня 2024 року солдат Руслан Ликов загинув на Покровському напрямку.
У Захисника залишилися сестра, дружина, племінниця і син.
Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному.
Валентин Потюк народився 25 січня 1980 року у місті Рівне.
Служив солдатом, кулеметником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти.
22 січня 2025 року життя військовослужбовця обірвалося.
У Валентина залишилися дружина, діти та сестра.
Поховали Воїна на Алеї Героїв кладовища села Шпанів.
Схиляємо голови у скорботі!