28 вересня 2026 року у Рівненському районі провели в останню земну дорогу Захисників – Дмитра Багнія з Костопільської громади, Руслана Семенюка з Рівненської громади та Сергія Лащука з Гощанської громади.
Дмитро Багній народився 28 жовтня 1987 року у селі Золотолин. Навчався у місцевій школі, згодом здобував освіту в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Після навчання працював в Києві. Останнім часом до початку повномасштабної війни працював на АЕС в Білорусі, звідки повернувся в Україну.
Улітку 2024 року Дмитра призвали на військову службу. Воїн служив у Державній прикордонній службі України на посаді старшого солдата. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку, згодом його підрозділ перекинули на Донеччину. Під час одного з бойових виходів Дмитро Багній отримав травми ніг, але після тривалої реабілітації продовжив службу. Виконував завдання, зокрема, у Вовчанську та на Покровському напрямку.
За участь у бойових діях Герой був нагороджений медаллю учасника бойових дій.
15 вересня 2026 року поблизу населеного пункту Кирилівка Харківської області Захисник отримав тяжкі поранення. 22 вересня, не прийшовши до свідомості, Дмитро Багній помер від отриманих поранень.
У військовослужбовця залишилися троє дітей, мама, тато, рідний брат та цивільна дружина.
Поховали Дмитра Багнія на місцевому кладовищі у селі Золотолин.
Руслан Семенюк народився 02 березня 1971 року у Рівному. Навчався у загальноосвітніх школах № 18 та № 23, а згодом – у професійно-технічному училищі.
Після строкової служби в армії займався ремонтом квартир.
У січні 2026 року Руслан Семенюк приєднався до лав Збройних Сил України.
19 серпня 2026 року 55-річний солдат Руслан Семенюк загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині.
У Захисника залишилися мама, сестра та племінник.
Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному.
Сергій Лащук народився 01 липня 1980 року у селі Андрусіїв. Тут пройшли його дитинство та шкільні роки.
Навчався військовослужбовець в Андрусіївській загальноосвітній школі. Після її закінчення вступив до Острозького професійного училища, де здобув професії слюсаря-ремонтника та водія.
Тривалий час працював на підприємстві з виготовлення бруківки у селі Вітковичі на Березнівщині. Згодом працював у Рівному на ТОВ «Кнудсен Україна», меблевій фабриці.
У вересні 2024 року Воїн став на захист України. Служив старшим стрільцем-оператором 3-го єгерського відділення 1-го єгерського батальйону та виконував бойові завдання на передовій.
05 листопада 2024 року Сергій Лащук загинув у населеному пункті Селидове Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Поховали Захисника на місцевому кладовищі.
Вічна пам’ять і шана Героям!