26 березня в Рівненському районі назавжди попрощалися з трьома Героями-Захисниками України – Василем Жданюком із Гощанщини, рівнянином Сергієм Ковбарем, Олександром Поваром із Острога.

       Вчора Гощанська громада провела останньою життєвою дорогою Василя Жданюка.

Василь народився 6 квітня 1968 року в селі Кринички. Навчався у Тучинській середній школі, а по завершенню вступив у Львівський сільськогосподарський інститут, де здобув професію інженера. Згодом працював за спеціальністю в місцевому колгоспі «Червоний партизан», після реорганізації – інженером у Тучинському геріатричному пансіонаті.

Із перших днів повномасштабної агресії росії в Україну Василь Жданюк став на захист кордонів нашої країни.

Вірний військовій присязі, в бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, сержант Василь Жданюк загинув 19 березня 2023 року під час виконання бойового завдання за призначенням неподалік с.Атинське Сумської області.

Він був люблячим батьком і турботливим чоловіком, хорошим другом, справжнім та щирим патріотом, який понад усе любив Україну та вірив у її незалежне майбутнє.

Із військовими почестями до місця земного спочинку провели воїна-Захисника родина, друзі, жителі Гощанщини. У знак особливої шани востаннє для Героя прозвучали Державний Гімн України та військовий салют.

У загиблого залишилися дружина Ірина, син Ігор та донька Анна.

       Сергій Ковбар народився в Рівному, закінчив школу № 8, навчався у тодішньому ПТУ
№ 10 та текстильному технікумі на електромонтера. Потім була строкова служба в армії. Після повернення Сергій працював на рівненській нетканці, свого часу шукав роботу за кордоном, але врешті повернувся. Останні роки працював у сировинному цеху цементного заводу у Здолбунові («Волинь-цемент», Dyckerhoff).

Коли розпочалася повномасштабна війна, Сергію зателефонували й просили прибути у військкомат. 25 лютого він пішов на завод на нічну зміну, а вранці 26 поїхав у військкомат. Після цього він вирушив захищати країну.

Сергій мав «золоті руки». Все, що було зроблено вдома – він зробив сам. Якщо чогось не умів, то не соромився навчитися. Він був хорошим сином, чоловіком, добрим батьком. Разом із дружиною виростили двох дітей – доньці 20 років, синові – 18. А ще Сергій дуже любив життя.

Про службу та події навколо Сергій практично не розповідав. Він загалом говорив мало, здебільшого відмовчувався. Два місяці їх підрозділ захищав Бахмут, а три тижні тому перевели до населеного пункту Часів Яр.

52-річний старший солдат Сергій Ковбар загинув 21 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання в місті Часів Яр, унаслідок артилерійського обстрілу противником.

Похоронили Героя на території кладовища «Нове».

У військового залишилися батьки, дружина, донька, син.

      26 березня в Острозі сотні жителів громади, друзі, близькі, побратими загиблого
Героя, представники місцевих органів влади в останню дорогу провели 24-річного військового Олександра Повара, який захищав Україну від ненависного російського агресора.

Світлий, щирий, товариський, Олександр був справжнім патріотом своєї Батьківщини, йому б ще жити та жити, мріяти, любити. Але війна обірвала молоде життя.

Похоронили Героя на Алеї Слави на території Нового кладовища.

         27 березня Великомежиріцька громада попрощалася та віддала належну шану і повагу Захиснику України Юрію Довмату, 1978 року народження, із села Великі Межирічі, який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання у Харківській області.

Юрій був учасником АТО, на війну призваний по мобілізації.

Справжній патріот Юрій Довмат до останніх хвилин життя залишався вірним сином своєї країни.

У військового залишилися батьки, брат, сестра, дружина та двоє дітей.

         Сумуємо, приносимо наші щирі співчуття рідним, близьким людям, друзям, військовим побратимам загиблих Героїв.

Не забуваємо, завдяки кому ми сьогодні живемо.

Вони назавжди залишаться в нашій пам’яті Патріотами, Героями, Захисниками України!

Вічна слава, честь і шана військовослужбовцям України Василю Жданюку, Сергію Ковбару, Олександру Повару, Юрію Довмату, які віддали найдорожче – своє життя в ім’я непереможної незалежної України!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Гощанської селищної ради, Рівненської, Острозької міських рад, Великомежиріцької сільської ради)