22 січня 2025 року у Рівненському районі віддали останню шану чотирьом Захисникам України Ігорю Ковальчуку, Ігорю Терещуку із Костопільської громади, Олександру Неху із Острозької громади та Валерію Тофорову із Здолбунівської громади.

Ігор Ковальчук народився 25 листопада 1992 року у Костополі. Навчався у школі №5, потім у Костопільському будівельно-технологічному коледжі. Довгий час працював на автомийці.

У серпні 2024 року Захисник вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку пройшов навчання на Рівненщині, потім у Франції у складі новосформованої 155 бригади імені Анни Київської.

Після завершення навчання Воїн на посаді обслуги відділення протитанкових ракетних комплексів служив на Покровському напрямку.

Солдат Ігор Ковальчук загинув 17 січня 2025 року Ігор Ковальчук загинув поблизу населеного пункту Донецької області.

Поховали військовослужбовця на кладовищі «Нове» у Костополі.

Ігор Терещук народився 06 лютого 1969 у Костополі. Навчався у школі №1, працював на місцевих підприємствах.

У 2014 році Воїн пішов на військову службу добровольцем. Підписав 3-річний контракт, виконував бойові завдання у зоні проведення АТО. З початком повномасштабного вторгнення Ігор Терещук одразу пішов до військкомату та 03 березня 2022 був зарахований на військову службу. Після проходження навчання був сапером.

Улітку 2024 року лікувався у госпіталі, мав проблеми зі здоров’ям. Пізніше Воїн був переведений служити в іншу військову частину стрільцем-снайпером.

11 січня 2025 року старший солдат Ігор Терещук помер на чергуванні на позиції біля населеного пункту Улакли на Донеччині.

У Захисника залишилися двоє дорослих дітей, двоє онуків, мама і сестра.

На побажання родини труна з тілом Воїна після прощання доставлена у Київський крематорій.

Олександр Нех народився 16 квітня 1982 року у с. Слобідка. Закінчив місцеву школу та здобув кваліфікацію «оператора з ветеринарного оброблення тварин, препаратора ветеринарного» у Плужнянському професійно-технічному училище № 33 Хмельницької області.

Працював оператором котельні у Слобідській школі.

Герой став на захист України 27 лютого 2022 року. Був тяжко поранений у Бахмуті, проте після одужання продовжив захищати Батьківщину.

Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Хрест доблесті».

Солдат Олександр Нех загинув 13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у курської області.

Поховали військовослужбовця у рідному селі.

Валерій Тофоров народився у м. Березне. Згодом родина переїхала у Черкаську область. Завершивши навчання у школі, здобув професію електрогазозварювальника. Працював в Києві, де й познайомився з майбутньою дружиною. Згодом сім'я переїхала у село Дермань, пізніше у Здолбунів. Валерій працював різноробом.

Воїн став на захист України у квітні 2024 року, служив у складі 42-ї окремої механізованої бригади. Захищав країну на Харківщині, Донеччині, мав позивний «Кот».

Солдат Валерій Тофоров загинув 18 січня 2025 року на Донеччині.

Герою було 45 років. У нього залишилися син та дві доньки.

Поховали військовослужбовця у селі Дермань Друга.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та побратимам загиблих Героїв.

Низько схиляємо голови перед пам’яттю мужніх Захисників.

Герої не вмирають.