20 липня Рівненська громада проводжала останньою земною дорогою квасилівчанина Євгена Білодуба.

Євген народився та виріс у Києві. Тут же здобув фах слюсаря та зварювальника, чому присвятив все своє життя. По завершенню навчання приїхав до сестри у Рівне та залишився тут. Після одруження сім’я переїхала в Квасилів. Саме тут і ростили донечок, яким зараз 12 і 13 років. Вони були для Євгена всім. Справа в тому, що він сам ріс без батьків, був старшим для своїх братів і сестер. Тож усю свою любов, турботу, якої недоотримав у дитинстві, він направив на свою сім’ю, на донечок. Усі, хто знав Женю, казали, що такого турботливого тата ще не бачили.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, Євген, який був зареєстрований у Києві, став на облік у військкоматі. Він не служив раніше в армії, але вирішив, що повинен захищати нас, захищати кордони своєї країни. Тож вже 15 березня 2022 року його мобілізували.

У січні 2023 року дружині повідомили, що Євген зниклий безвісти, згодом запросили у Запоріжжя на упізнання, але, на жаль, упізнати тіло не можна було, тому чекали на результат аналізу ДНК, потому отримали співпадіння. 43-річний солдат Євген Білодуб загинув 24 січня 2023 року від отриманих поранень поблизу села Павлівка Донецької області.

Поховали Героя на території кладовища «Нове».

Хороший чоловік, люблячий батько, який для своїх донечок був усім всесвітом, людина великої душі, яка не змогла лишатися осторонь трагічних подій у нашій країні. Саме таким назавжди в серцях близьких, рідних, всіх, хто його знав, залишиться Євген Білодуб.

                 20 липня громадськість Кореччини назавжди попрощалася із земляком, жителем міста Корець Ярославом Грилюком, 18 жовтня 1974 року народження.

Ярослав міг би щасливо жити, продовжувати бути люблячим чоловіком, турботливим татом, але все змінила війна, яка без запрошення і без благань увірвалася в наше з вами життя, війна, яка змінила долі мільйонів українців, війна, яка залишила ще одну сім’ю без батька.

24 січня 2023 року військовий загинув унаслідок отриманого поранення під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області.

Добрий, компанійський, жертовний Ярослав завжди допомагав людям. Був альтруїстом у багатьох питаннях, нічого не шкодував для інших, був завжди надійною підтримкою та опорою. Саме таким його навічно запам’ятають рідні, близькі люди.

Поховали Воїна Ярослава на Георгіївському кладовищі. Військові здійснили залп зі стрілецької зброї, рідним вручили Державний Прапор України.

              20 липня в День жалоби Березнівщина проводжала в останній земний шлях Вадима Тарасюка, 1978 року народження.

Вадим народився і постійно проживав у селі Кургани. В 1993 році закінчив Курганську загальноосвітню школу, вступив у Березнівський лісовий коледж, навчання в якому закінчив у 1995 році за спеціальністю «Лісове господарство».

Командир відділення, сержант Вадим Тарасюк із серпня 2022 року у лавах Державної прикордонної служби захищав Україну від російського ворога. Впродовж березня – червня 2023 року був задіяний у здійсненні заходів із забезпечення оборони та відсічі збройної агресії російської федерації під Бахмутом. Додому приїхав у короткотривалу відпустку.

Чоловік самотужки виховав дві доньки, мав почесний статус дідуся.

Під час відпустки 19 липня військовий Вадим Тарасюк помер.

Рідні й односельчани запам’ятають його як щиросердечну людину, завжди готову прийти на допомогу. Смерть Вадима стала приголомшливим ударом для його мами, двох доньок, зятів, брата та всієї родини.

Рідні, односельчани в супроводі прапороносців і оркестру, побратимів із першого прикордонного загону, військових, добровольців місцевого формування територіальної громади провели Вадима в останній, вкритий живими квітами, земний шлях від батьківського будинку до Свято-Покровського храму села Кургани, в якому відбулася заупокійна служба.

Під залпи військового салюту поховали Вадима Тарасюка на сільському кладовищі рідного села.

                Схиляємо наші голови в глибокій скорботі, сумуємо разом із родинами, близькими людьми, друзями, земляками, бойовими побратимами, розділяємо горе від непоправної втрати, підтримуємо в годину скорботи.

Хай добрий, світлий спомин про Героїв – Захисників України назавжди залишиться в нашій пам’яті, живе в наших серцях, щоб ми ніколи не забували трагедію кожної родини, не забували ту надвисоку ціну, яку платять Захисники задля Перемоги та миру в державі Україна.

Вічна світла пам’ять Воїнам, вічна слава, шана і честь військовослужбовцям Збройних Сил України Євгену Білодубу, Ярославу Грилюку, Вадиму Тарасюку!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Рівненської, Корецької, Березнівської міських рад, газети «Вісник Кореччини»)