2 серпня жителі Костопільщини назавжди попрощалися з двома захисниками України – Ігорем Левицьким і Михайлом Лазуцьким.

Командир відділення аеромобільного взводу, солдат Ігор Левицький, 1995 року народження. В 2015–2016 роках проходив строкову службу, потому, до війни, працював водієм-таксистом за кордоном, коли ж розпочалися військові дії, повернувся в Україну, добровольцем пішов захищати від ворога свою країну.

Побратими називають Ігоря найкращим своїм командиром, дуже хороша людина, комунікабельний, товариський, міг віддати останнє, аби допомогти потребуючій людині, патріот.

27 липня в бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Білогірка Херсонської області в результаті артилерійського обстрілу з боку противника Ігор Левицький загинув.

Дякуємо мамі за сина-Героя!

Просимо прийняти наші щирі співчуття рідним людям, друзям, близьким воїна.

Михайло Лазуцький, 1971 року народження, – веселий, товариський, запальний, любив займатися спортом (боротьбою). Працював на склозаводі, потому з дружиною поїхали на роботу за кордон, а коли в родині з’явився внук, дідусь із бабусею вирішили повернутися в Україну та тішитися внуком у родинному оточенні.

Із початком військових дій агресора в Україні Михайло добровольцем записався в підрозділ територіальної оборони, щоб захищати малу і велику Батьківщину та щоб діти, внуки і всі прийдешні покоління Українців могли жити в мирній державі.

Під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України 27 липня в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Берестове Донецької області навідник кулеметного відділення рядовий Михайло Лазуцький загинув.

Щиро сумуємо з родиною Михайла, вічна світла пам’ять Герою!

2 серпня в м.Рівне на майдані Незалежності з сумом, співчуттям, скорботою громада попрощалася з 27-річним Олександром Садовчуком.

Олександр народився в Рівному, закінчив 25 школу, затим відразу пішов працювати, займався пасажирськими перевезеннями, об’їздив, мабуть, всю Європу. Війну зустрів на кордоні, повертаючись із Литви. Чоловік наполягав, щоб дружина з донькою виїхали за кордон, щоб були в безпеці, однак, Ольга відмовилася виїжджати.

Чоловік почав допомагати волонтерам: їздити збирати, сортувати, відправляти допомогу, а потім і сам вирішив йти в лавах Збройних Сил України захищати своїх рідних людей, у середині березня записався добровольцем, дуже хотів бути десантником, тож ним і став.

25 липня під час контрнаступу на Херсонську область та ведення бойових дій у районі населеного пункту Білогірка в результаті артилерійського обстрілу солдат Олександр Садовчук загинув, до останнього подиху боронячи рідну землю.

Похоронили Героя на кладовищі «Нове».

В жалобі дружина Ольга, без люблячого татка залишилася 2-річна донька Марійка.

Безмежна наша вдячність батькам за сина!

2 серпня Березнівщина живим коридором скорботи зустрічала військовий кортеж свого захисника Сергія Шельчука, 1975 року народження, з села Тишиця.

До війни чоловік працював на сезонних роботах.

Військовий загинув 24 липня під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася в Свято-Георгіївській церкві села Тишиця.

Похоронили Сергія Шельчука на місцевому сільському кладовищі.

Без Сергія залишилися батьки, дружина, діти.

Вічна пам’ять!

Вічна слава українським Героям, які своїм життям захищають рідну Україну і кожного з нас!

Кривава війна нещадно забирає життя захисників України, але хай російські терористи навіть не сподіваються, що їм вдасться знищити державу Україна. Наші люди, наші можливості значно могутніші, ніж будь-які російські кулі, ракети й снаряди!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль