18, 19 березня в Рівненському районі попрощалися з чотирма Захисниками України: Юрієм Шуляком, Андрієм Рощенком, Володимиром Бабичем, Євгеном Горетим.

    18 березня Здолбунівська громада в скорботі провела останнім земним шляхом земляків - Героїв Юрія Шуляка з Ільпіня та Андрія Рощенка зі Здолбунова.

Юрій народився в селі Урвенна на Здолбунівщині, зростав у дружній родині разом із молодшим братом. Одинадцятирічку закінчив у Гільчанській школі. Потому, вивчився на водія, працював таксистом. Згодом, працював водієм фури на підприємстві «Автоленд». Їздив на заробітки за кордон, працював у Литві.

У сім’ї, яку створили з коханою, народилися дві доньки, яких Юрій дуже любив. Сім’я жила з батьками дружини. Юрій багато працював, любив поратися в землі, що б не посадив – усе завжди росло та квітло.

Після початку повномасштабної війни Юрій відіслав молодшу доньку до дружини та старшої дочки за кордон, а сам записався до лав тероборони. Допомагав волонтерам, як водій їздив на фронт із передачами для бійців. А в січні, коли повістка надійшла молодшому братові, пішов воювати слідом за ним.

13 березня Юрій Шуляк помер у лікарні від ран, отриманих внаслідок військових дій під час захисту Батьківщини. Йому було 42.

Похоронили Героя на території кладовища села Ільпінь.

    Андрій Рощенко народився в Здолбунові, ріс разом зі старшими братами. Завжди був добрим, виваженим. Одинадцять класів закінчив у міській шостій школі, потому вступив у Міжнародний економіко-гуманітарний університет на спеціальність «Правознавство». Закінчив військову кафедру, отримав звання «молодший лейтенант». Завершивши навчання, на строковій службі, отримав звання «лейтенант». Згодом, працював у ВП «Локомотивне депо Здолбунів», у ТЦ «Епіцентр».

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого Андрій був у військкоматі того ж дня. Потрапив у 10 окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс» командиром кулеметного взводу стрілкового батальйону. У липні став старшим лейтенантом. Позивний в Андрія був «Художник», бо мав хист до малювання. Захищав Соледар, отримав дві контузії. У лютому 2023 року після лікування в госпіталі вирушив під Бахмут.

13 березня під час мінометного обстрілу Андрій Рощенко загинув. Йому було лише 28.

Похоронили військового на території кладовища міста Здолбунів.

  19 березня в місті Острог керівники органів влади, громадськість «живим коридором», на колінах провели останньою життєвою дорогою під звуки пісні «Плине кача» 45-річного Володимира Бабича з Острога.

Життя Героя обірвалося 10 березня в околицях міста Бахмут Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу.

Похоронили військового на території Нового кладовища на Алеї Слави під звуки Державного Гімну України та залпи військового салюту.

У загиблого залишилися мама, дружина та донька.

    19 березня в глибокій тузі та скорботі Корецька громада провела в останню путь загиблого воїна Євгена Горетого.

Євген народився 9 вересня 1994 року в м.Лисичанськ Луганської області. З початком повномасштабної війни, коли місто опинилося під загрозою окупації, переселився з мамою та братом у Велику Клецьку на Кореччині. Згодом, братів призвали на службу в Збройні Сили України.

Військовий загинув 14 березня, боронячи Україну від російських окупантів, у результаті ворожої атаки в районі населеного пункту Богданівка Донецької області.

Похоронили Героя у Великій Клецькій.

Ця втрата надзвичайно важка не лише для родини загиблого військового, а й для всієї громади, частиною якої стала ця сім’я.

      Просимо прийняти наші щирі співчуття рідним, близьким людям, друзям, військовим побратимам загиблих Героїв, які найвищою ціною – своїм життям, заплатили за наше право бути вільними Українцями у своїй державі. Кожен визволений метр землі – просочений кров’ю військових України.

Вічна пам’ять воїнам Юрію, Андрію, Володимиру, Євгену.

Вічна слава, честь і шана військовослужбовцям України Юрію Шуляку, Андрію Рощенку, Володимиру Бабичу, Євгену Горетому!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Здолбунівської, Острозької, Корецької міських рад)