17 грудня на Костопільщині з глибоким сумом назавжди попрощалися із земляком Миколою Вітошком.

Микола народився 1 квітня 1987 року в селі Малий Стидин, закінчив місцеву школу, згодом навчався в Рівненському державному гуманітарному університеті на вчителя біології. До війни працював водієм, разом із дружиною виховували двох дітей.

Із початком військових дій, 11 жовтня 2022 року був мобілізований, ставши воїном десантно-штурмового батальйону. Користувався авторитетом серед своїх побратимів, в усьому допомагав їм, постійно підтримуючи бойовий дух.

13 грудня в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Кремінне Сєвєродонецього району Луганської області військовослужбовець Микола Вітошко геройськи загинув.

Громада втратила ще одного відданого сина України.

Похоронили воїна з усіма почестями під залпи почесної варти та звуки Державного Гімну України у виконанні духового оркестру в селі Малий Стидин на місцевому кладовищі.

17 грудня в Клеванській селищній раді громада живим коридором шани зустріла та провела останньою життєвою дорогою Захисника України Олександра Котюка, 1968 року народження.

Олександра призвали на військову службу 20 квітня 2022 року, був солдатом мінометного взводу мінометної батареї.

Вірний військовій присязі, військовослужбовець Олександр Котюк 12 грудня 2022 року загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Соледар Бахмутського району Донецької області.

В Олександра залишилися батьки, дві доньки.

18 грудня в Гощанській селищній раді рідні, друзі, представники органів влади, побратими, жителі в скорботі віддали шану Захиснику України Юрію Ніневському.

Юрій народився 13 грудня 1975 року в селі Симонів на Гощанщині. Зростав у родині разом із сестрою. Навчався в Симонівській школі, по закінченню здобув професію тракториста.

Хлопець не боявся труднощів, не боявся роботи, працював трактористом у місцевому колгоспі.

Юрій Ніневський мав величезний бойовий досвід, був учасником АТО. Після повномасштабного вторгнення росії на українські землі знову відправився захищати рідну країну.

Помер військовий удома, щойно приїхавши у довгоочікувану відпустку, причина смерті – інфаркт.

Добрим, спокійним, сміливим та справедливим згадують загиблого Юрія рідні, знайомі.

Захисника України відспівали у Свято-Дмитрівській церкві.

Похоронили Героя з військовими почестями на кладовищі села Симонів.

Сумуємо разом із родиною.

18 грудня в глибокій скорботі, зі щирою шаною Дядьковицька громада назавжди попрощалася та провела земляка, Захисника України Володимира Осипчука, 1967 року народження.

Він був хорошою людиною, працьовитим, щирим українцем, люблячим батьком для своїх синів.

Військовослужбовець – командир 3 гранатометного відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйону головний сержант Володимир Осипчук загинув під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області.

18 грудня Березнівщина зі сльозами на очах зустрічала Захисника України Івана Семеновича, 1984 року народження, з міста Березне.

У свої 38 років Іван разом із дружиною збудували будинок, виховували сина.

Невблаганна війна обірвала життя розвідника-кулеметника під час бойових дій біля населеного пункту Опитне Донецької області.

Попри морозний день, багато рідних, друзів, побратимів, місцевих жителів зустрічали прибуття військового кортежу. В місті Березне на міській площі Незалежності поруч із домовиною лунали останні слова для Захисника та його родини.

У Свято-Миколаївському храмі міста відбулася заупокійна служба за воїном. Під виконання Державного Гімну України та військовий салют завершився земний шлях Івана Семеновича, якого поховали на Алеї Слави поруч із загиблими Захисниками України.

Без чоловіка залишилася кохана дружина, без тата – син, який навчається лише у першому класі.

Важко знайти слова, які б змогли зменшити душевний біль рідних, близьких людей.

Наші земляки відважно, мужньо боронили територіальну цілісність, свободу та незалежність України. Вони назавжди залишаться Героями, які віддали життя заради миру для українців!

Низько вклоняємося, схиляємо голови у вдячності, в глибокій скорботі, в співчутті рідним, близьким, друзям, військовим побратимам.

Вічна світла пам’ять воїнам.

Вічна слава, вічна шана військовослужбовцям Миколі Вітошку, Олександру Котюку, Юрію Ніневському, Володимиру Осипчуку, Івану Семеновичу!

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(в публікації використано інформаційні матеріали Костопільської міської ради, Клеванської, Гощанської селищної рад, Дядьковицької сільської ради, Березнівської міської ради)