16 серпня Гощанська громада попрощалася й провела останньою життєвою дорогою до місця вічного спочинку земляка, військовослужбовця Івана Нестерука з Жаврова.

Народився Іван Валентинович 16 вересня 1970 року в багатодітній родині, був найменшою дитиною в сім’ї. Навчався в місцевій школі. Відтак вступив до Корецького професійного училища, де здобув фах тракториста-машиніста.

Доля була не надто прихильною до чоловіка. Певний час працював у місцевому колгоспі. Згодом, не маючи роботи, займався домашнім господарством. Після смерті батька опікувався мамою, яка померла два роки тому.

Мобілізували Івана Нестерука весною 2023 року. Після відповідного навчання на Рівненському полігоні чоловік потрапив до міста Куп’янськ Харківської області. Захищав Україну в складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Після важкої контузії близько місяця тому повернувся в рідний дім.

Його серце зупинилося 15 серпня. Буквально через місяць йому мало б виповнитися 53 роки. Не дожив. Війна, пережиті емоції і травми, пов’язані з нею, укоротили йому віку.

Прощання з Іваном Нестеруком відбулося на подвір’ї рідного будинку, заупокійна молитва за померлим – у місцевому храмі святого апостола Якова.

Похоронили військовослужбовця на території кладовища села Жаврів.

         16 серпня в Рівному та в Квасилові громади попрощалися, віддали останню шану Захиснику України, квасилівчанину Олександру Балашову.

Олександр народився в селі Іванчі на Володимиреччині. Навчався та проживав у селі Полиці. Згодом вступив у Національний університет «Острозька академія», де у 2014 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Економічна кібернетика», проте за освітою так і не працював. У 2015 році одружився, через рік народилися донечки-двійнятка Даринка та Злата. Подружжя багато працювали, в тому числі за кордоном, аби нарешті у 2020 році придбати власне житло у Квасилові. Відтоді там і жили.

1 вересня 2022 року, якраз після першого дзвоника в школі для донечок, Саші за місцем реєстрації в Полицях надійшло запрошення від військкомату на уточнення даних. Він не вагався й хвилини, відразу пішов, а повернувся вже з повісткою. Олександр не служив в армії, не мав жодного досвіду. Але не ховався, говорив, що всі в разі потреби підемо на захист.

Олександр дуже любив історію, цікавився подіями у світі, тримав руку на інформаційному пульсі. Був різносторонньо розвинутою людиною. В нього не було жодних шкідливих звичок – ніколи не курив, не вживав алкоголь. Був ідеальним чоловіком, ідеальним татом, приділяв рідним багато часу й уваги, понад усе в світі любив своїх донечок, турботливо дбав про них.

10 серпня 30-річний молодший лейтенант Олександр Балашов загинув, захищаючи країну, в районі населеного пункту Урожайне на Донеччині.

Поховали Героя в селі Полиці Вараського району, де він прожив більшу частину життя, яке вважав своїм рідним, де живуть його батьки та чимало друзів.

Схиляємо голови в глибокій скорботі, сумуємо разом із родинами, близькими людьми, друзями, земляками, бойовими побратимами.

Вічна пам’ять Воїнам.

Хай добрий, світлий спомин про Захисників назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Голова Рівненської районної державної адміністрації – начальник Рівненської районної військової адміністрації Олександр Коваль

(у публікації використано інформаційні матеріали Гощанської селищної ради, Рівненської міської ради)