16 квітня 2026 року у Рівненському районі віддали останню шану трьом Захисникам України

16 квітня 2026 року у Рівненському районі віддали останню шану трьом Захисникам України — Володимиру Цюпку із Рівненської громади, Сергію Симоненку із Здолбунівської громади та Богдану Кондратюку із Костопільської громади.

Володимир Цюпко народився 22 липня 1972 року в Рівному. Навчався у загальноосвітніх школах №22 і №24, згодом — у професійно-технічному училищі №1.

Працював на підприємствах «Газотрон» і «Акватон», згодом займався ремонтом електродвигунів. У серпні 2025 року вступив до лав Збройних Сил України. Під час військової служби побував на багатьох гарячих напрямках фронту — від Куп’янська до Добропілля.

Солдат Володимир Цюпко загинув 5 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

У Захисника залишилися дружина та двоє дітей.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

Сергій Симоненко народився 13 липня 1974 року у селищі Просяна на Дніпропетровщині.

Захисник пройшов строкову службу, згодом працював далекобійником, водієм пожежного автомобіля, на будівництві. Сергій був турботливим батьком, мудрим порадником і надійною опорою для чотирьох дітей.

З початком повномасштабного вторгнення воїн прагнув стати на захист України, однак стан здоров’я не дозволив йому зробити це одразу.

У серпні 2025 року він приїхав до Здолбунівської громади, а вже в грудні того ж року вступив до лав Збройних Сил України.

Життя військовослужбовця обірвалося 13 квітня 2026 року внаслідок хвороби.

Тіло Захисника з належними почестями у супроводі доправили до Києва.

Богдан Кондратюк народився 8 лютого 1984 року у Костополі. Навчався у школі №6, закінчив Костопільський будівельно-технологічний коледж. Працював переважно на будівництві, їздив на заробітки.

Воїн став на захист України у листопаді 2025 року. Богдан отримав поранення в ногу внаслідок влучання ворожого дрона, після чого з ним обірвався зв’язок. Три доби про бійця не було жодної інформації, командування готувало сповіщення про зникнення безвісти, та Богдан повернувся, витягнувши пораненого побратима.

У Харкові пораненого прооперували, через деякий час відправили у відпустку та на лікування, і Богдан повернувся додому, у Костопіль.

13 квітня військовослужбовцю стало зле, каретою невідкладної медичної допомоги його доставили до лікарні, де вранці наступного дня він помер.

У Богдана Кондратюка залишилися неповнолітня донька, батьки та брат.

Поховали військовослужбовця у Костополі на кладовищі «Нове».

Низько схиляємо голови у скорботі.

Вічна пам'ять та слава Захисникам.