14 жовтня 2026 року у Рівненському районі провели в останню земну дорогу Захисників - Романа Ніколайчука із Здолбунівської громади ,Сергія Вєтрова з Костопільської громади, Володимира Головка та Сергія Терпіля з Рівненської громади

Роман Ніколайчук народився у Здолбунові, зростав зі старшим братом.   Навчався у міській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, згодом отримав спеціальність слюсаря з ремонту рухомого складу у Здолбунівському ВПУЗТ.  Працював у вагонному депо, потім на будівництві. Захоплювався технікою.

08 жовтня 2024 року  Роман Ніколайчук вступив до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами захищав країну на Донеччині. Служив гранатометником у складі 169-ї мотобригади механізованої роти.

28 лютого 2025 року зателефонував мамі, повідомивши, що йде на завдання та буде поза зв’язком протягом двох тижнів. А згодом родина отримала повідомлення, що Роман Ніколайчук зник безвісти.

16 березня 2025 року Герой загинув на Донеччині.

Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі.

Сергій Вєтров народився 21 серпня 1990 року у Костополі. Закінчив школу № 5. Працював на різній роботі в Костополі, їздив на заробітки.

У листопаді 2025 року Воїн вступив на військову службу. Невдовзі він як батько-одинак повернувся додому.

У вересні 2026 року військовослужбовець повернувся до служби, зарахували стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону.

09 жовтня солдат Сергій Вєтров загинув поблизу Олександрограду на Донеччині.

У Героя залишилися троє неповнолітніх дітей.

Поховали Сергія Вєтрова на «Новому» кладовищі в Костополі.

🇺🇦Володимир Головко народився 01 січня 1975 року в Угорщині в родині військових. Через службу батьків сім’я переїжджала: жила на Сахаліні, у Москві згодом Рівному. У Рівному Володимир Головко закінчив дев’ять класів школи.

Тривалий час працював наладчиком на підприємстві ФОП Сидорчук, де обслуговував лінії з виробництва морозива. Згодом залишив роботу, щоб доглядати за хворою матір’ю.

На початку повномасштабного вторгнення Володимир Головко долучився до війська. Спочатку служив у військовій частині поблизу Рівного, однак сам подав рапорт, щоб його перевели до бойового підрозділу. Захищав Україну у складі 24-ї окремої механізованої бригади.

19 січня 2023 року під час бойових дій у Бахмуті Донецької області військовий дістав тяжке поранення голови. Після лікування військовослужбовцю встановили другу групу інвалідності та демобілізували.

12 жовтня 2026 року 51-річний Володимир Головко помер у лікарні Рівного внаслідок хвороби.

У Захисника залишилися дві доньки та брат.

Поховали Героя на «Алеї Героїв» кладовища «Нове».

🇺🇦Сергій Терпіль народився 12 липня 1969 року у місті Калуш, у 2 роки родина переїхала до Рівного. Закінчив  школу № 5. Згодом навчався в училищі № 10 у Рівному, а потім вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Провчившись два курси, після одруження залишив навчання та почав працювати.

Працював у фірмі «Райз», а перед повномасштабним вторгненням обіймав посаду начальника відділу логістики в компанії «Спектр Агро».

01 березня 2022 року Сергій Терпіль добровільно долучився до захисту України. Спочатку служив у територіальній обороні, згодом виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема в Сумах, Бахмуті та Слов’янську. Останнім часом проходив службу при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на посаді водія у роті охорони.

09 жовтня 2026 року 57-річний рядовий Сергій Терпіль помер у лікарні Рівного після хвороби.

У Захисника залишилися дружина, донька та маленький онук.

Поховали військовослужбовця на «Алеї Героїв» кладовища «Нове».

Схиляємо голови у скорботі!