У Рівному віддали останню шану Воїнам, які загинули у бою за Україну.

Олег Маслянко народився 13 жовтня 1970 року у місті Баку. З 1993 року проживав у місті Рівне. Кадровий військовий отримав відповідну освіту – закінчив спершу Енгельське вище зенітне ракетне командне училище ППО, а потім, Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство».

Олег понад 20 років служив у поліції у м. Рівне. Із початком антитерористичної операції з березня 2015 року брав участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей, а потім, продовжив військову службу у Збройних Силах України за контрактом.

Підтвердженням мужності та вірності військовій присязі є численні нагороди Героя, які отримав за роки служби, зокрема, медаль «За оборону міста Бахмут» та Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».

53-річний майор Збройних Сил України Олег Маслянко загинув 25 лютого 2024 року на Донецькому напрямку у бою з ворогом.

Дмитро Лопатюк народився 7 листопада 1991 року у місті Рівне. Закінчив Рівненський ліцей №11 із золотою медаллю, а потім, Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Прикладна математика». Після строкової служби в армії працював програмістом.

Дмитро був мобілізований у жовтні 2022 року.

На жаль, 32-річний старший солдат Держаної прикордонної служби України Дмитро Лопатюк загинув 1 травня 2024 року на Донецькому напрямку.

Поховали Захисників їх на кладовищі «Нове» у місті Рівне.

Зорянська громада попрощалася з Героєм Василем Семерою.

Василь Семера народився 24 грудня 1980 року, житель села Зоря.

Василь народився у селі Доросині Волинської області, після закінчення школи навчався у Професійно-технічному училищі №10 міста Луцьк, де здобув фах маляра – плиточника.

Після здобуття освіти проходив строкову службу в армії. В 2003 році одружився, а в 2004 році у подружжя народився син. Згодом сім’я переїхала у село Зоря, де й проживали наступні 18 років.

Василь працював за професією - виконував різноманітні будівельні роботи.

31 березня 2022 року був призваний на військову службу.

Загинув військовослужбовець 02 травня 2024 року у Запорізькій області.

Поховали Героя у рідному селі Доросині на Волині.

Мізоцька селищна рада провела в останню земну дорогу Захисника Івана Туріцького.

Іван Туріцький народився 20 травня 1972 року у селі Спасів.

Навчався в Спасівській середній школі, яку закінчив у 1989 році та отримав права механізатора, пізніше пройшов строкову службу.

З листопада 2022 року ніс службу у лавах Збройних Сил України.

Загинув 5 травня 2024 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Вільшана Купянського району Харківської області.

Дві доньки, друзі та родина будуть пам’ятати Івана, як веселого та життєрадісного.

У Бабинській громаді попрощались з Захисником України Тарасом Петриком.

Тарас Петрик народився 24 липня 1989, житель села Бабин.

У цивільному житті Герой працював водієм.

Тарас мобілізований 14 вересня 2022 року, був старшим солдатом, розвідником 14 бригади.

Воїн загинув 03 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщини.

Загинув Герой 03 травня 2024 року під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України у Харківській області.

У Тараса залишилась батьки, дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Городоцька громада віддала останню шану Захиснику, який загинув за Україну Олександру Кузнецову.

Народився Олександр Кузнецов 01 липня 1984 року, житель села Городок.

Службу Олександр проходив на посаді старшого стрільця-оператора 3 механізованого батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» .

Загинув Герой 29 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, в районі населеного пункту Соловйове Покровського району Донецької області.

У загиблого залишилися батько, донька та сестра.

У Великомежирицькій громаді провели чин поховання Захисника України Дмитра Конончука.

Дмитро Конончук 1979 року народження, житель села Дивень. Дмитро закінчив Великомежирицьку ЗОШ, все життя займався веденням сільського господарства.

З перших днів війни вступив до лав Збройних Сил України, за період служби неодноразово отримував поранення.

Помер Герой 07 травня 2024 року внаслідок чергового поранення та отриманих травм у лікарні.

У загиблого залишилась мама.

Щирі співчуття рідним і близьким Героїв

Низько схиляємо голови у скорботі, сумуємо за втратою найкращих синів України

Вічна пам'ять та слава Захисникам України