02 червня 2026 року у Рівненському районі провели в останню земну дорогу трьох військовослужбовців

02 червня 2026 року у Рівненському районі провели в останню земну дорогу трьох військовослужбовців – Олександра Білоуса з Великомежиріцької громади, Володимира Белицю з Рівненської громади та Костянтина Швеця з Острозької громади. 

Олександр Білоус житель села Великі Межиричі. Воїн мужньо стояв на захисті України, її свободи та майбутнього. До останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові.

Майже три роки Герой вважався безвісти зниклим.

17 травня 2023 року військовослужбовець загинув поблизу населеного пункту Іванівка Донецької області.

Поховали Захисника на місцевому кладовищі. 

Володимир Белиця народився 01 жовтня 1978 року у Рівному. 

Навчався у загальноосвітній школі № 6, а згодом здобув фах маляра-штукатура у професійно-технічному училищі № 1. 

Після строкової служби в армії працював будівельником на різних об’єктах. Від початку повномасштабного вторгнення Володимир Белиця був готовий долучитися до Сил оборони, однак до війська його призвали лише через рік. 

17 лютого 2025 року 46-річний сержант Володимир Белиця загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. 

Тривалий час Воїн вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували та передали рідним для гідного поховання.

У Захисника залишився брат.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Тинне» у Рівному. 

Костянтин Швець народився 25 вересня 1984 року у селі Розваж. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення Розвазької загальноосвітньої школи розпочав трудову діяльність на місцевому сільськогосподарському підприємстві «Розвазьке». 

З липня 2015 року по листопад 2016 року військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції, захищаючи територіальну цілісність держави. За службу отримав статус учасника бойових дій.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії Воїн знову став до зброї. 

25 лютого 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у складі 67-ї окремої механізованої бригади, а згодом — 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. На посаді кулеметника мужньо виконував бойові завдання на найважчих напрямках фронту — на Харківщині, поблизу Кремінної, Бахмута та Покровська.

Війна не зламала його віри у майбутнє. Саме в цей непростий час Костянтин Швець створив сім’ю.

10 листопада 2024 року старший солдат Костянтин Швець загинув внаслідок удару ворожого безпілотника поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.

Поховали Героя на місцевому кладовищі села Розваж. 

У військовослужбовця залишилися дружина, мама та сестри.

Схиляємо голови у скорботі!