01 квітня 2026 року у Рівненському районі віддали шану Захисникам

01 квітня 2026 року у Рівненському районі віддали шану Захисникам – Олександру Федоруку з Корецької громади, Олександру Случику з Мізоцької громади та Сергію Булавіну із Зорянської громади.

Олександр Федорук народився 18 лютого 1986 року у селі Бочаниця Гощанського району. Закінчив Бочаницьку ЗШ, після чого навчався у Технічному коледжі у місті Рівне, де здобув спеціальність електромонтера.

У 2008 році одружився.

З 2011 року  військовослужбовець проживав у селі Сапожин. Працював в тролейбусному депо у Рівному, пізніше працював за кордоном.

Після повномасштабного вторгнення повернувся із - за кордону.

В лютому 2023 року  вступив до лав ЗСУ. Воював у найгарячіших точках бойового зіткнення: Бахмут, Торецьк, Часовий Яр - близько 220 днів був на позиціях. 

Недовгий час вважався зниклим безвісти.

10 березня 2026 року молодший сержант Олександр Федорук загинув на Донеччині.

У Героя залишились дружина, донька, син, тато та брат.

Поховали Воїна на місцевому кладовищі у селі Сапожин.

Олександр Случик народився 12 березня 1991 року у селі Нова Мощаниця.

Олександр Случик вважався зниклим безвісти з 13 липня 2024 року.

Загинув Герой під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Залізне Бахмутського району Донецької області внаслідок ураження ворожим дроном.

Він був відданим Захисником України, мужнім воїном, який до останнього залишався вірним присязі та своєму народові.

Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі у селі Нова Мощаниця.

Сергій Булавін народився 13 листопада 1975 року у селі Грабів. Саме тут пройшли його дитячі роки, тут він створив сім’ю, жив і працював.

Навчався у Броницькій школі, згодом здобув фах механіка у Клеванському професійному училищі.

Працював на підприємстві «Рівне Азот», де зарекомендував себе як відповідальний і сумлінний працівник.

У квітні 2025 року Сергій Булавін приєднався до лав Збройних Сил України. Служив солдатом, чесно і віддано виконував свій військовий обов’язок, працюючи над ремонтом техніки та підтримуючи боєздатність підрозділу.

28 березня 2026 року життя Захисника обірвалося.

У Воїна залишилися дружина, син і донька.

Поховали Героя на місцевому кладовищі.

Схиляємо голови у скорботі!